Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 16. квітня/апріля 2025 р.
О лемківскых справах з послами
Проф. Олена Дуць-Файфер та Наталия Малецка-Новак репрезентували лемківску меншыну на выіздовым засіданю соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын в Кракові, котре прошло в понедільок 14. квітня/апріля. Участ в ним взяли члены Комісиі, ІІ воєвода малопольщы Ришард Смялек, представникы ресортів Внутрішній Справ і Адміністрациі і Едукациі, а тіж малопольскых і загальнопольскых інституций, якы діют для нацийональных меншын. По представліню короткых інформаций односно діяльности выбраных орґанізаций та стану едукациі голос могли заберати представникы меншын. Серед сиґнализуваных проблемів зо страны лемківской меншыны были головні: апель о респектуваня преписів, якы выникают з записів уставы, особливо в контексті окремого постеріганя лемківской етнічной меншыны і украіньской нацийональности. Наталия Малецка-Новак, ведуча Руской Бурсы, постулювала о заперестаня узнаваня Обєднаня Лемків за орґанізацию, котра репрезентує лемківску меншыну. Так само однесла ся до реґуляций (а властиві іх браку), котры тыкают діяльности представників меншын в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. На засіданю бесідувано тіж о новелизациі Уставы о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку.
«Кычера» і єй вакацийна активніст
Юрий Стариньскій, кєрівник Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Кычера» поінформувал, што неодолга явит ся детальный проґрам черговой едициі Фестівалю «Світ під Кычером», свою участ потвердили уж ансамлбі з Канады, Пілнічной Македоніі, Ґвінеі, Портуґалиі, Украіны, Арґентины, Косова і Костарикы. Першый концерт одбуде ся 27. червця/юнія в Ліґницкым Поли. А од 10. до 15. липця/юлия ансамбль Кычера буде брал участ в святкуваню 100-літя фольклористичного ансамблю «Quadrille Sisteronnais», якій діє в Провансиі в полудньово-східній Франциі. Пак на зламі липця/юлия і серпня/авґуста буде Кычера репрезентувала Польщу на 26. Медженародным Фестівали Культуры і Штукы Буюкджекмедже (Buyukcekmece) в Стамбулі, найвекшым місті Турциі. Фестіваль тот приниманых є за єден з найбарже престіжных конкурсів народной культуры на світі.
Новый альбом хору Зоря
Хор Зоря, якій діє при Ґмінным Осередку Культуры в Устю Рускым, печатал нову платню. «Хоц на дворі штораз теплійше, то думками сме при зимі! Заповідат ся музичні» – заохочує хор Зоря. Новый альбом хору має наголовок «Руснацкым звычайом – колядувати» і єст то запис народных коляд славяньскых наций (Лемків, Укаінців і Словаків) в штыріголосовых опрацуванях м.ін. Кірисла Стеценка, Миколы Леонтовича, а тіх єдной з хористок – Анны Дубец. Є то уж третя платня в доробку ансамблю. Хор діє під дирекцийом Анны Дыльонґ. На його репертуар складают ся головно традицийны лемківскы і украіньскы пісні в опрацуванях на клясичный штыріголос. Проєкт в рамках, котрого была печатана платня з колядами, был зреализуваный посередництвом Руской Бурсы при фінансовій підпорі Малопольского Воєвідства.
Фільм русиньскым священномученику
Од 9. до 11. мая будут в Будапешті проходити Х Дни Християньскых Фільмів і Книжок, в рамках котрых одбуде ся премєра біоґрафічного фільму пн. «Теодор Ромжа». Біоґрафічну драму о русиньскым священномученику – мукачівскым єпископі Теодорі Ромжы накрутил режысер Аттіла Бокор. В головній роли як Теодор Ромжа выступил мадярскій актор Жолт Дер. Фільм накрученый є на фактах. Грекокатолицкій єпископ Теодор Ромжа не зрюк ся свойой віры і не прилучыл до Росийской Православной Віры. В 1947 році напали го енкавудисты, перше го побили, пак хтоси подал му в шпытали смертельну отрую. Папа Йоан Павел ІІ прилучыл го до лику влаженных в 2001 році во Львові.