О меншынах в Кракові. Послы выслухали постулятів меншын

Проф. Олена Дуць-Файфер та Наталия Малецка-Новак репрезентували лемківскы орґанізациі на выіздовым засіданю соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын в Кракові, котре прошло в понедільок 14. квітня/апріля в Воєвідскым Уряді. Участ в ним взяли члены Комісиі, ІІ малопольскій воєвода Ришард Смялек, представникы ресортів Внутрішніх Справ і Адміністрациі та Едукациі, а тіж малопольскых і загальнопольскых урядів і інституций, якы діют для нацийональных меншын.

«В Польщы маме 14 нацийональных і етнічных меншын, з чого кажда єст репрезентувана в Малопольщы. З пункту пізріня Комісиі стріча в Кракові мала особливе значыня, бо нарады проходят найчастійше в Соймі. Тым разом барз важне было для нас, же взяли в них участ тіж представникы соспільных орґанізаций, в тым тоты, што зосереджают нацийональны і етнічны меншыны» – повіла посланкыня Ванда Новіцка, ведуча соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын.

МНЕ друкує меншыновы книжкы

Директорка Департаменту Реліґійных Віроісповідань та Нацийональных і Етнічных Меншын в МВСіА Катажына Ковнацка представила коротку інформацию односно діяльности выбраных орґанізаций, натоміст Малґожата Красуска, радчыня міністра в Департаменті Міністерства Нацийональной Едукациі, зреферувала ситуацию звязану з меншыновым шкільництвом в Малопольщы. Тыкало то головно поданя статистик.

Як выникат з даных переданых міністерству Малопольском Кураторийом Освіты, лемківского языка в малопольскым воєвідстві вчыт ся в предшколях, основных і середніх школах разом 144 учеників. Найвеце діти вчыт ся в школах ґміны Устя Рускє.

Для порівнаня – науком украіньского языка обнятых є 42 школярів в школах в Креници, Ґорлицях, Лоси і в Кракові. «З інформаций од директорів шкіл выникат, што лемківского языка вчыт разом 6 учытелів, а украіньского языка 5» – подала М. Красуска. «Директоры вшыткых шкіл, в котрых ведене єст вчыня языка меншыны, зголашают трудности звязаны з браком актуальных дидактичных материялів і підручників до наукы на ріжных етапах».

Згідні з Уставом з 2017 р. о фінансуваню освітовых діянь підручникы і помічны до вчыня книжкы можут быти дофінансуваны з Міністерства Нацийональной Едукациі. В припаді підручників дофінансуваны сут тоты, котры достали допущыня до шкільного хоснуваня і находят ся в одповіднім выказі. В примірі помічных книжок – буд-яка орґанізация може зголосити пропозицию печатаня публикациі, котра в єй опініі надає ся до вчыня, а міністерство сфінансує єй опрацуваня і выданя. В 2025 році МНЕ сфінансує печатаня трьох книжок – Фундация Просвіта зголосила потребу выдати робочый зошыт для VII клясы основной школы, Товариство Словаків в Польщы – образковый словник, зас Ансамбль Пісні і Танця «Кычера» публикацию «Переселили нас мусово. Листы Лемків з років 1947-1948», томы 1-3.

Апель о респектуваня записів уставы

По короткых выступлінях робітниц міністерств голос могли заберати представникы меншын. Як перша зголосила ся др Мирослава Копыстяньска, од 11 років членкыня Спільной Комісиі Уряду то Нацийональных Меншын. В выповіди навязала м.ін. до справы плянів побудуваня вежы на Св. Горі Явір в Высовій і стежкы посвяченой барскым конфедератам.

Серед сиґнализуваных проблемів зо страны др габ. Олены Дуць-Файфер нашли ся: апель о респектуваня преписів, якы выникают з записів уставы о нацийональных і етнічных меншынах, головні в контексті окремого постеріганя лемківской етнічной меншыны і украіньской нацийональности. Проф. Дуць-Файфер черговый раз звернула увагу на факт, што не фунґує нияка університетска єдиниця, котра бы вчыла меншыновых учытелів, брак є методиків, не бесідує ся о ґлоттодидактиці, білінґвізмі.

Наталия Малецка-Новак, ведуча Руской Бурсы, постулювала конкретно о заперестаня узнаваня Обєднаня Лемків за орґанізацию, котра репрезентує лемківску меншыну. Так само однесла ся до реґуляций (а властиві іх браку), котры тыкают діяльности представників меншын в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын (СКУтНіЕМ). «Брак транспарентных принципів выбору і каденцийности спричынят, што тоты самы особы полнят своі функциі роками, без реального мандату од соспільности. В примірі лемківской соспільности означат то брак нашого голосу в Комісиі, а то спричынят брак доступу до інформаций о ініциятивах, котры нас безпосередньо тыкают. Выключены сме з можливости діяня» – постулювала Малецка-Новак.

Анна Макувка-Квапісєвич, презеска Жыдівского Стоваришыня Чулент, звенрула увагу на потребу підпераня меджесекторовой спілпрацы, влучаня молодых ґенераций в діяня та векшой інклюзивности, в тым – запрашаню Шлезаків, найвекшой меншыны в Польщы, котра фурт остає неузнаном через державу. Заапелювала тіж о евалюацию діянь меншын, значыт зголосила потребу провірити, котры проєкты приносят ефекты, а з котрых треба зрезиґнувати.

Зміны в реґуляциях

На засіданю бесідувано тіж о новелизациі Уставы о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку. Ришард Ґалля, помномічник Маршалка Сойму до справ меншын, повіл, што в роботах над новелизацийом уставы будут занимати ся тіж унормуваньом робіт СКУтНіЕМ і выпрацуваньом стандарду выбераня кандидатів на представників меншыновой страны. «Функция, котру полню, то одповід Пана Маршалка на просьбы зо страны представників вшыткых меншыновых ґруп в Польщы о тото, жебы створити дакы условія підпертя для тых меншын. Самы меншыны уж з назвы сут слабшыма, меншыма, одтале запотрібуваня на поміч є барз великє. Сме перед приниманьом малой уставы, котра буде творила структуры в Канцелариі Сойму, піпдераючы діяльніст нацийональных і етнічных меншын» – бесідувал Ришард Ґалля.

«З нашого засіданя выникат, што ситуация меншын ся поправила, але фурт далека є од ідеалу. Проблемы, якы іх траплят, сут чысленны – тыкают м.ін. квестий фінансуваня ци браку успішного розвязуваня іх справ» – бесідувала пак посланкыня Ванда Новіцка вчас пресового бріфінґу. «Маме конкретны думкы, што треба зробити, і замірюєме піднимати дальшы крокы».

Выіздове засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын тырвало два дни. В віторок Комісия стрітила ся в Машковицях з ромском спільнотом і представниками локальных власти.

Подля даных з Повселюдного Списуваня 2021 в Малопольщы жыє близко 3,5 млн осіб репрезентуючых нацийональны і етнічны меншыны.