Перешов уж другый тыждень святой великой Чотыридесятнці. Того благодатного Богом дарованого часу, призначеного на глубше задуманя ся над собов а приближіня ку Богу через покаяня.
Кедьже через тыждень не служыть ся Служба Божа св. Йоана ани св. Василія, не чітать ся ани Євангеліє. Боже Слово суботы і неділі нам говорить о потребі жывой віры. Вчера сьме чули слово о чоловіку, котрый пришов просити Ісуса о очіщіня. Ісус ся го дотулив і повів: Хочу, будь чістый. На тім бы не было нич незвычайне, тадь Ісус выздравив много людей. Но тот чоловік быв хворый на лепру. А такы люде не сміли ся приближыти ку другым людям, лем з далека мали кричати, нечістый, нечістый, коли хтось быв по близку. А тот чоловік приближыв ся ку Ісусови, приходить з великов віров, же лем Ісус може йому помочі.
Не смотрив на то, же нарушыв приписы Мойсея, а в такім стані приходить ку Ісусови, а просить: Кедь хочеш, можеш ня очістити. А Ісус його не одогнав од себе. Як Бог знав, хто є тот чоловік, якый є стан його душі. Так подавать йому нелем здравя про тіло, але і выздравлять душу. А то словами: Хочу, будь чістый! А він такой быв очіщеный од лепры.
А в днешнім слові чуєме іншый приклад віры, жывой віры. О чоловікови, котрый быв невладный. Несли його четверо ку Ісусови, котрый быв в домі в Капернаумі. А як не могли ся перетиснути про множество народа до дому, лем они самы, не то іщі з невладным на постелі, так выходять з ним на стріху, пробють діру і спущають перед Ісуса. А Ісус видячі їх віру повів невладному: Довірюй, не бій ся, одпущають ся твої гріхы.
Было там тыж много фарізеїв і учітелів закона, котры чекали, як можуть Його поїмати на словах. А они такой в сердцях ведуть діалоґы: Тот чоловік ся допущать бласфемії – Богозневажіня, узурпує собі владу одпущати гріхы, што може лем Бог. Но Ісус познав їх думкы до глубины. Повів: Чом так плано роздумуєте? А як доказ влады одпущати гріхы говорить невладному: Встань, возьмий свою постіль а ідь. А він так зробив.
Фарізеї і учітелі закона повіли правду: Нихто не може одпущати гріхы, лем Бог. Лем не спознали, або не хотіли признати, же Хрістос є Богом.
А так і нам тото слово говорить: Прийдьте ку Ісусови в такім стані, в якім ся находите а говорьме Йому як тот хворый на лепру: Можеш ня очістити од моїх гріхів. Я приходжу з душов хворов на духовну лепру гріха. Дотуль ся їй. Я признавам свою хвороту. Бо тот постный час через чітаня Божого слова веде нас ку познаню нашой грішности а потребі одпущіня.
Указує дорогу ку Хрістови, котрый може єдиный одпущати гріхы. А Ісус радостно одповість і нам: Одпущають ся ті твої гріхы, будь чістый. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 16. марца 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 16. марца 2025 р. о 12.00 год. і 17. марца 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.