В 2024 р. Стоваришыня Лемків выдало дальшый свій періодик – Лемківскій Річник 2024. То выданя, якє є посвячене істориі та культурі Лемків. Як раз тепер хочеме го шырше запрезентувати.
Лемківскій Річник 2024 посвяченый є в першій черзі траґедиі Талергофу і памяти Талергофців, кєд же в 2024 р. выпало 110 років од початку поневолінь. Прото тіж на паредній окладинці нашла ся знимка з торжества посвячыня Памятника в Чорным в 1934 р. (знимка з архіву Єпархіяльного Осередка Православной Культуры Ельпіс в Ґорлицях; удоступнил о. митр. др Роман Дубец). На задній є фотоґрафія з торжества поставліня Талергофского Креста в Тыличы в 1933 р. (знимка з архіву Львівской Нацийональной Науковой Бібліотекы ім. В. Стефаника; удоступнил Даміян Новак).
Зміст Лемківского Річника 2024 представлят ся слідуючо:
- Севериян Косовскій, Гладаме нового (пізріня),
- Damian Nowak, Działalność Centralnego Komitetu Talerhofskiego we Lwowie,
- Севериян Косовскій, З істориі Лемковины: посвячыня памятника в Чорным в 1934 році,
- Петро Трохановскій, Минуло 40 років од выставы «Łemkowie Лемкы» в Новым Санчы,
- Андрий Копча, Двадцет років тому одбыла ся прапремєра фабулярного фільму «Акция Вісла»,
- Петро Трохановскій, Літопис СЛ за рокы 2019-2024,
- Анна Кырпан, Кілька листочків з Явора,
- Ярослав Трохановскій, Істория єдного жытя. Автобіоґрафічна повіст на автентычных фактах, Розділ ІІ,
- Ярослав Трохановскій, Істория єдного жытя. Автобіоґрафічна повіст на автентычных фактах, Розділ ІІІ,
- Piotr Trochanowski, Niedośpiewana pieśń więźnia Talerhofu, poety Mychaiła Nesteraka,
- Севериян Косовскій, Амроз Ковач і його завітны Казаня,
- Богдан Копча, Лемковина в Талергофі – опрацуваня даных.
Глядаме нового (пізріня)
Mал єм кус згрызоту той яри – од чого зачати? Річниц, якы заслугуют на припомніня в текучым році, єст што найменьше пару. Адде, видите, як ся зложыло – не гірше як влони.
Не буду ся вертал до того, што уж было, ци то за справом попередніх нашых альманахів, ци гейбы до того, што уж дахто другій дослідил. Думам – хоц то Вы оціните – што в Лемківскым Річнику 2024 найдете вельо нового інтересуючого.
В першій части Річника – Подіі – до такого належыт тема уж «оклепана», але смотриме на ню з інчой стороны. Пишу «смотриме», бо як раз окрем мойой скромной особы, дослідниче слово до темы Талергофу придал дальшый раз Даміян Новак. Заведе він Вас до давного Львова, де в 1923 році был основаный Центральный Талергофскій Комітет, інституция, без двох слів, іщы незбадана. Ідея Талергофскых Упамятнінь, до котрой вертаме як нарід, была богато присутна серед нашых предків (І Талергофскій Зъізд одбыл ся в 1924 році). Памятаме тіж о Чорным, о мемориялі о. Максима Сандовича і Талергофців, што был освяченый в 1934 році. То місце символ, што одзначаме і нашом передньом окладинком (на задній же видите подію «закопаня» Талергофского Креста в Тыличы в 1933 році).
Серед річниц, якы записали ся твердо в лемківскій памяти – бо подія зазначала наш быт в періоді «небыту» – єст припомніня выставы «Лемкы» з 1984 рока. О своій перспективі, наявности при єй рыхтуваню – од начала – оповіл Петро Трохановскій, все присутный при подібных почынанях.
Стоваришыня Лемків перешло уж поріг дозрілой дорослости. В тым (часто непростым) 35-літю подіяло ся богато доброго, што покріпило Лемків як полноцінный нарід – зо своім языком, історийом, культуром та власным пізріньом на будуче. Ведучый Андрий Копча перенесе чытача в світ фільму. Зазрите на бекстейдж, до кухні, як то ся робило – творило перед двома декадами фабулярный фільм «Акция Вісла». До полноцінной дорослости літопис за остатнє пятилітя нашой діяльности додал хронікарскым пером Петро Трохановскій.
Шумну част першого розділу заняла Анна Кырпан. Уж в 2025 році Лемкы припомнут 100. річницю обявлінь на горі Явір – ту (дакус з выпереджыньом) перенесете ся до світа нашой Святости.
Част Культура цілковито «заґаздувал» Маестро. Малый Яросьо заведе чытача в світ неприязный, неприхыльный… Од судного 30 червця 1947 рока до першых моментів на далекій чужыні. То цінна автобіоґрафічна повіст, не лем з історичного пункту пізріня, але як раз культурового. Ту смакуєте ІІ і ІІІ розділы повісти «Істория єдного жытя» – продолжыня з Річника 2022. Вірю, што на дальшу част приде час уж о хвильку.
Річниковый розділ Люде продолжаме оповістю о тых, о котрых памятати нам конче треба. Вертаме заєдно до початку – зас талергофскій контекст, але в выданю представліня особы Михала Нестерака його поклонником – Петром Трохановскым, захопленым темом творчости «недоспіваного» поеты.
При кінци, хоц тема передня, нашол ся допис редактора о Амрозі Ковачу. Часом добрі, же маме свій Річник, бо трафлят ся дашто, о чым гейбы кус призабыли сме. Такым чыном постарали мы ся привернути памят о народным філософі, якого знала вся Лемковина. За приверніня культурі Амроза дякувати треба… знатя кому. Зас за лишыня потомным слова о Амрозі поклін дайме Теофільови Куриллі і о. Йоанови Поляньскому. А дух Амроза дальше повандрує по Баницкым Вершку.
Остатня част – Картоґрафія – нова, хоц форма представліня уж не така нова. Дотля в Річниках трафляли ся нам карты, мапы, статистичны опрацуваня. І того разу Богдан Копча, якій видно любит мурянчу анализу, представил дану тему з інчого пункту пізріня. Ту зас поворот ґу початкови, але статистичні опрацувана тема Талергофу вказує інчы цікавы факты, о якых може неконечні мали сме ся одкале дознати.
Но і єм при кінци. Нич більше не треба – лем Вашой жычливости – придбайте Лемківскій Річник 2024 і чытайте захоплены знаньом о Лемковині. Най ся сполнит.
Севериян Косовскій