Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. лютого/фебруара 2025 р.
Грошы на дорогы в Реґєтові, Чырній і Злоцкым
Вчера в Новым Санчы одбыло ся підписаня догварінь о дофінансуваня в рамках Урядового Фундушу Розвитку Доріг. Ґміны з ґорлицкого повіту отримают веце як 6,5 млн зл на модернізацию доріг. Умовы підписано з участю малопольского воєводы Кжыштофа Кленчара та секретар стану в Міністерстві Інфраструктуры і Полномічника Уряду до справ протидіяня комунікацийного выключыня Станіслава Буковца. Присутны были представникы єдиниц територияльных самоурядів з ґорлицкого, новосандецкого і лимановского повітів. В ґорлицкым выремонутвана буде м.ін. ґмінна дорога на одтинку Реґєтів Нижній – Реґєтів Выжній, фраґменты доріг в Санковій, Ропі ци в Ґорлицях. В сандецкым інвестициі обнимати будут м.ін. розбудову дорогы в Чырній ци ремонт дорогы в Злоцкым. Урядовый Фундуш Розвитку Доріг діє од 2018 рока. Од початку його фунґуваня в Малопольщы выремонтуваных, збудуваных ци змодернізуваных было близко 1,5 тис. ґмінных і повітовых доріг, што дофінансуване было квотом понад 1,5 млд зл.
Проблемы русиньской редакциі в Сербіі
Вчас Округлого Стола дс. імплементациі, котрый засідал з нагоды пятого евалюацийного Комітету Експертів дс. Европейской Карты Реґіональных або Меншыновых Языків обесідувано проблем браку робітників в русиньскых редакциях Радия і Телевізиі Войводины. Представникы русиньской меншыны повіли, што найвекшым проблемом редакций єст мале чысло полноетатовых працівників, што загражат цілому проґрамови. Дальшы меншыны были з тым соглясны і поперли ініциятиву Нацийонального Совіту Русинів і його председы Йоакыма Раца, жебы прібувати розвязати тот проблем – выслати рапорт до Комітету Експертів, пак передати до Координациі Нацийональных Совітів, жебы трафил до власти Республикы Сербіі. В засіданях Округлого Стола участ брали представникы Рады Европы, представникы міністерств, двох прокрайскых секретариятів, представникы Радия і Телевізиі Войводины та, очывидно, представникы хоснувателів меншыновых або реґіональных языків. Русиньску меншыну репрезентували спомненый Йоакым Рац, Таня Арва Планчак та Желько Ковач.
О тыжден будут святкувати в Вілямовицях
Медженародный Ден Материньского Языка рішыньом UNESCO має свою дату святкуваня 21. лютого/фебруара. Традицийні, бо уж 9. раз, проґрам торжеств рыхтує вілямівска соспільніст. Ден Материньского Языка в Вілямовицях одбуде ся в суботу 22. лютого/фебруара в Музею Вілямівской Культуры. В проґрамі свята сут варштаты меншыновой істориі, о вілямівскых проблемах реферувал буде Тимотеуш Круль, о Гуцулах – Бартломєй Хромік, о Кашебах – Матеуш Шуба і Міхал Гінц. Олена Дуць-Файфер представит тему «Істория а памят – перспектива “спільнот без памяти”». В проґрамі єст тіж выступ Реґіонального Ансамблю Вілямовиці, презентация книжкы «Діі Кашебів» ци речіталь Павла Шутова в ріжных меншыновых языках. Запрезентує ся тіж ревітализацийна ґрупа Уфа фіса. Вступне дармо.
Русиньскій баль в Кошыцях
Першого марця в готели Гільтон в Кошыцях одбуде ся 3. Ґаля-баль Русинів. Головным орґанізатором подіі є Асоцияция Русиньскых Підприємців, а сам баль є задуманый як плятформа до стрічы середовиска еліт на репрезентацийным рівни. Проґрам балю обнимат культурны выступы, а то: Ігоря Куцера, Іваны Брільовой, Фольклорного Ансамблю Горнад, Marián Čekovský Band, зас до танця буде грала Музика Міляна Рендоша. Вечер вюл буде знаный на Словациі співак і актор Михал Гудак, русиньского походжыня. Білеты на баль мож достати на сайті plesrusinov.sk.