Список меншын ся розростать. Іщі кебы так список прав

Словацька влада на своїм выїздовім засіданю в Червенім Клашторі, котрый бы ся дав назвати і як єден із центрів Ґуралів, схвалила рішіня, же Ґуралі здобыли статус далшой народностной меншыны на Словакії. Лемже тото не є найважніша меншынова вість за остатній час на Словакії.

Іншак, было то досправды комічне, кедь на засіданю Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны, лем два дні перед тым, як влада вызнала Ґуралів, хтось, не є ясне хто, ці якась высша сила, премєр посередництвом уповномоченого або лем уповномоченый сам од себе, хотів од меншын, жебы голосовали за то, же Ґуралі будуть народностнов меншынов.

Першым фактом є, же є аж неетічне, жебы іншы вырішовали о дакім другім. А докінця, і то треба підкреслити, як у бывшім народностнім выборі, так і теперь в новоствореній Раді, покля іде о тему, котра ся дотулять лем даякой конкретной меншыны, голосує о ній лем тота меншына.

Але і кебы сьме на тот факт забыли, є ту друга, властно тота комічна часть цілого діла. Кому, нашто, і чом треба было даяке підниманя рук представителів народностных меншын ку темі, котру народностны меншыны на данім засіданю Рады дістали як готове діло. Без попереднього інформованя, без будьякых діскусій, просто насервірована інформація, котру мож уж лем зъїсти, же влада то о два дні зробить.

Кебы передом даяка довша діскусія была, она бы стопроцентно, може на даякы вынятковы особы, не была діскусійов о тім, жебы сперати дакому право здобыти статус меншыны. Але така діскусія бы могла отворити вопросы, як собі властно сучасна влада представлює, же бы мала вызерати народностна політіка, што, хто про ню суть народностны меншыны, яка бы політіка державы в тій темі мала быти. Но, не стало ся.

Є то радость, лем дакус інша.

А подобно то было і в припаді Вєтнамців, хоць тоты холем довшый час ходили на засіданя народностного выбору. Але діскусія о тім, што і яка є народностна політіка Словацькой републікы, не была.

На першый погляд бы ся могло теперь видіти, же Словакія має взорову народностну політіку, кедь теперь дістали статус народностной меншыны і Ґуралі, але бою ся, же довшый і глубшый погляд розкрывать дакус іншу реалность. Посмотьме ся на три приклады.

Міністерство културы Словацькой републікы приготовлює новелізацію закона о державнім языку, і многы заінтересованы до той проблематікы ся высловили, же закон од сучасных майстрів на резорті културы нас може з языковыма правами народностных меншын венрути десь до 90-ых років. Уповномоченый про меншыны Акош Горонь мав стрічу з резортом културы ку тій темі, докінця там была і міністерка. А по стрічі, як сам написав у документі, котрый передложыв на засіданя Рады, дав 12 припомінок ку тому закону.

Но на вопрос представителів меншын, ці може пояснити, як то з тым законом є, што там має быти, і ці бісідують експерты правду, кедь „страшать“, не знав дати одповідь. А одповідь не знав дати ани чоловік, котрый на засіданю сидів за резорт културы.

Другый приклад. В кулоарах уж ани не мають потребу бісідовати то шепотом, а бісідує ся то так пологолосно, же Словацькый народный музей, котрый так само належыть під высше спомянуте міністерство, хоче злучіти народностны музеї, котры суть днесь окремы музеї, до єдного народностно музея з одділінями про окремы меншыны. Ани на тото не знав на засіданю Рады дати одповідь як Горонь, так представитель резорту културы. Значіть, так повіли, же не знають.

Но а наконець приклад чісло три. З радостьов нам было оголошене, же ся іде приготовльовати закон о поставліню народностных меншын, і же бы мав быти приятый в році 2026. Є то радость, лем дакус інша. Уповномоченый повів, же ся теперь почне робити на леґіслатівнім замірі.

Леґіслатівный замір быв схваленый меншыновым выбором уж в році 2019. В році 2022 была готова ціла параґрафова верзія закона, і пак ся то заблоковало. Днесь, кедь має влада досправды дяку мати меншыновый закон, не возьме тото, што є зроблене, і кедь може з даякыма змінами, котры бы в тім матеріалі хотіла, але ідеме назад до року 2019 і почінаме од леґіслатівного заміру?

Ціла тота позітівна меншынова політіка, котру ся нам намагають презентовати, уж лем з тых трьох прикладів наберать дакус квасный присмак. А прикладів бы было веце.

То, кілько меншын сучасный або будучі владны кабінеты вызнають, не бісідує нич о тім, яка є властно реална меншынова політіка. Омного важнішым є то, якы тоты меншыны мають права. А то ся вкаже найблизшыма політічныма рішінями. Кедь маме быти спокійны, пак ся має в першім шорі розростати список нашых прав.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.