Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. грудня/децембра 2024 р.
Похорон бл. п. Івана Дзядика
В віторок попращали сме бл. п. Івана Дзядика, лемківского писменника, участника культурного жытя Лемків, якій помер 12. грудня/децембра на 85 році жытя. Похоронны богослужыня зачали ся в понедільок Парастасом в православній церкви в Ліґници, а в віторок была одслужена Божеска Літургія з чыном похорону. Покійный спочал при своій жені на цмонтери в Ліґницкым Поли. Пращальны промовы, в котрых полно было навязаня до сучасной істориі Лемковины, окрем о. митр. Любомира Воргача выголосили другы погребникы. Василь Дзядик одчытал пращальный лист од імене родины Покійного. Лист одчытал так само Теодор Габура, якій підкрислил значыня особы Ваня Дзядика для лемківской соспільности, споминаючы його професийны осягніня і людскій вымір його штоденного жытя. Юрий Стариньскій подякувал од імене ЛАПіТ Кычера, а Андрий Копча, Ведучый СЛ, спомнул, што з бл. п. Іваном Дзядиком спілпрацувал од 35 років, а была то все плідна і цінна спілпраца. Пращальне слово выголосили тіж Мирослава Рыствей–Слівіньска, яка прочытала верш написаный специяльно на пращаня, і представник колеґів Покійного, котрый пращал не лем долголітнього директора злоторыйского банку, але просто приятеля. Вічна Йому Памят!
В Ліґници ріжны народы засіли до єдного стола
В неділю 15. грудня/децембра в Ліґници одбыла ся 23. Велия Народів. Того рока до спільного стола сіли м.ін. Лемкы, Полякы, Німці, Украінці, Жыды, Американе. В сумі репрезентуваных было 11 народів. Цілю подіі єст близше познати своіх сусідів. Жытелі єдного міста, котры ріжнят ся традициями, культуром ци реліґійом, вказуют своі звыкы і тото, як выглядают свята в ріжных родинах. Ініцияторком Велиі Народів єст Стоваришыня Жены Европы, а свою участ в подіі має тіж Уряд Міста і Ліґницкій Центр Культуры. На стрічы присутны были і представникы Стоваришыня Лемків.
Ґаля «Ліґницкой Книжкы 2023 Рока»
Вчера в Рыцарскій Академіі в Ліґници одбыла ся ґаля признаня званя «Ліґницкой Книжкы 2023 Рока». Спосеред 26 публикаций была тіж книжка Юрия Стариньского пн. «Переселили нас мусово. Листы Лемків з 1947-1948 років». Ліґницком Книжком 2023 была вырбана публикация Марка Жака пн. «Тадеуш Ґуміньскій: жытя, діло, памят». Зас книжка Юрия Стариньского была выріжнена. «Переселили нас мусово. Листы Лемків з 1947-1948 років» то публикация, яка містит листы Лемків писаны головно до редакциі «Карпатской Руси» з періоду выселіня і зараз по ним. Недавно вказал ся уж ІІ єй том, а автор заповідат, же внет вкаже ся ІІІ том книжкы.
Уж в суботу велийна стріча в Рускій Бурсі
Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях просит на послідню того рока подію – велийну стрічу. Буде она получыньом традициі з жывом культуром – так лемківском, як і гуцульском. Стріча пройде уж в найблизшу суботу 21. грудня/децембра і зачне ся о 15.00 год. од доповіди др Юстины Чонсткы-Клапиты, знаной етномузиколожкы і антроположкы культуры з Ягайлоньского Університету, авторкы выдатной моноґрафіі «Колядуваня на Гуцульщыні». Прелекция приближыт музичны та соспільны аспекты колядуваня, вкаже, як вельовіковы звыкы фурт влияют на достоменніст локальных соспільности. Вечер прикрасит выступ дітячого ансамблю Терочка, котрый запрезентує традицийны лемківскы коляды, а по артистичній части подіі буде мож покоштувати лемківскы велийны стравы. Вступне на подію дармо, доповід буде выголошена в польскым языку.