На Лемковині одсвятковали День Русинів Польщі

5-ый децембер Світовым конґресом Русинів выголошеный быв за День Русинів Польщі. Своє націоналне свято Русины з Польщі припоминають собі вєдно з дньом, коли у 1918-ім році 500 делеґатів із 130-ох сел Лемковины зышло ся в селі Флоринка, де была выголошена Руська народна републіка Лемків.

На Лемковині вже традічно головным орґанізатором святковань Дня Русинів Польщі є Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях. І тот рік тота русиньска орґанізація приготовила почас вікенду проґрам, жебы торжественно припомянути собі свій празник.

Конференція в Шымбарку

Святкованя тот рік почали властно уж в пятніцю 6-го децембра 2024-го року. Руска Бурса в співпраці з далшыма партнерами зорґанізовала наукову конференцію під назвов Талергоф. Першый лаґер інтернованя в Европі.

Тот рік припомянули сьме собі 110 років од основаня талергофского лаґера, в котрім терпіло мноно Русинів із Ґаліції, але і іншы народы.

Конференція одбыла ся в Каштелю в Шымбарку, недалеко Ґорлиць. Прекрасны історічны просторы каштеля привітали участників із Польщі і Словакії. Сала, в котрій конференція проходила, заповнила ся майже до посліднього місця.

Довєдна девять рефератів, заміряных передовшыткым на тему Талергофа, але і русиньской історії обще, могли участны выслухати в трьох панелах. В першых двох выступали головно польскы учены, меджі іншыма професор Анджей Зємба, но представителя там мала і Словакія, бо із своїм рефератом на тему такзваной Руськой Крайны выступав професор Петер Шворц із Пряшова.

Третій блок належав русиньскым ученым. Православный священик із Ґорлиць – Др. Роман Дубець, бісідовав о талергофскых споминовых подіях в селі Чорне, котры орґанізовали ся в меджівойновім періоді. Выступала з рефератом і професорка Олена Дуць-Файфер із Яґелоньской універзіты в Кракові. У своїм матеріалі замнимала ся темов впливу Талергофа на переміны усвідомліня лемківской інтеґенції на основі літературных жрідел.

Посліднім в тім блоці, і на конференції обще, выступив Петро Трохановскый, котрый обробив тему поета і вязня Телергофа – Михаіла Нестерака, на основі свідчінь вызначного лемківского діяча Сімеона Пыжа.

О тім, же конференція мала змысел і позорного, заінтересованого слухача свідчіть і то, же майже по каждім рефераті лекторы одповідали на вопросы публікы. Конференція зорґанізована в Шымбарку стала достойным вступом до святковань націоналного праздника.

У Флоринці нас мило привітали

В суботу 7-го децембра вже продовжало ся традічныма святкованями Дня Русинів Польщі.

Початок святковань быв як каждый рік сердці в выголошеной у 1918-ім році русиньской републікы – у Флоринці. На фундуші днешньой Римокатольцкой парохії Найсвятішого Сердця Господа Ісуса, бывшой ґрекокатолицькой парохії, привітав участників святковань отець Маріуш Вжешіньскый – вікарій парохії.

Якраз на тій фарі, коло котрой стоїть бывша Церьков святого Михаіла Архістратига, одбыла ся святочна громада, на котрій выголошена была републіка.

Отець Маріуш гостів взяв до храму, котрый днесь служыть римокатоликам, і участны вєдно з ґрекокатолицькым священиком із Розділя – Ґриґорійом Пацаном, могли заспівати Отче наш, і кутро ся помолити в храмі, коло котрого одбывали ся на кінцю Великой войны вызначны історічны дії про Русинів Лемковины.

Пак вже перенесли ся участници перед будову фары, де з куртыма приговорами выступили Олена Дуць-Файфер і Петро Мурянка.

Потішуючім фактом было, же перед фаров отець Маріуш Вжешіньскый так само приговорив ся святкуючім Русинам. Бісідовав і о тім, же він сам бере каждый рік дітей із села, жебы з нима походити по Флоринці, і жебы при старых хыжах, котры по Русинах, якых насилно выселили в рамках такзваной Акції Вісла, зістали в селі, пояснити їм історію русиньского населіня.

На кінцю так само проявив охоту рішыти одкрытя памятной таблы присвяченій сторічніці выголошіня републікы. Таблу было плановане одкрыти в 2018-ім році на будові фары, но не было втогды на то згоды з боку церьковных властей.

В Бурсі потішыла нас Терочка і Петро Мурянка

По навщіві Флоринкы вже люди почали схопдити ся в просторах Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях, де быв приготовленый торжественный концерт. Святкованя одкрыла голова общества Наталія Малецька-Новак.

На концерті выступав дітячій ансамбель Терочка, котрый діє при Стоваришыню Руска Бурса, і якый веде Андрій Трохановскый. Терочка заспівала народны і авторьскы співанкы, но кедьже ближыть ся рождественный час, публіка могла выслухати уж і пару колядок.

По Терочці по довшім часі мав свій соловой концерт Петро Мурянка (Трохановскый), лемківскый бард, котрый потішыв участных своїм репертоаром в супроводі акордеону, на якім го допроводив Ігорь Трохановскый.

Русины на Лемковині і тот рік достойно одсвятковали свій праздник, за што подяка належыть Стоваришын Руска Бурса в Ґорлицях, голові орґанізації – Наталії Малецькій-Новак, і вшыткым, котры помогли при орґанізованю конференції і святочного проґраму в суботу.