Середове пополудне (20. листопада/новембра 2024 р.) провела єм на слуханю засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын (КНіЕМ). По што? Дотепер ся застанавлям. Ци был дакій хосен з того засіданя? Вантплю.
Звантпліня – то єст як раз тото учутя, котре найбарже толче ся мі по грудьох по засіданю. А перед ним чула єм ексцитацию. Прецін будут занимати ся НАШЫМА справами. В соймі.
Але ім ближе было до засіданя, тым той ексцитациі было менше. Перше до участників засіданя пришло на майля становиско самого директора Головной Комісиі Гоніня Злочынів проти Польскому Народови (ГКГЗпПН) і заєдно Заступці Ґенерального Прокуратора Анджея Позорского «односно досліджыня в справі рішыня о переселіню в 1947 році в рамках акциі Вісла мешканців полудньово-східньой Польщы». Великє розчаруваня.
А пак, на годину перед засіданьом пришло становиско Департаменту Лісництва і Полюваня Міністерства Климату і Середовиска, котре тыкало звороту лемківскых лісів. Як мож ся было сподівати – в так короткым часі посланкы і посланці, члены КНіЕМ, не встигнули перед засіданьом зазнаємити ся з тым документом, што мало наслідства в току стрічы. Я ся зазнаємила. Єден пункт ня міцно застановил. З ексцитациі перешла єм в зачудуваня.
Коли в листопаді/новембрі минулого рока Інстиут Нацийональной Памяти оприлюднил комунікат (доступный ту), в котрым поінформувал o ремісиі слідства в справі рішыня о акциі «Вісла» – в сіти ся заготувало. Нихто, хто при здравым умі і хто хоц кусцьок знат історию, не міг увірити, же мож было досправды дойти до высновків, што выселіня (не переселіня, ріжниця є сутьова) не было ниякым репресийным діяньом, а было леґальном, гуманітарном акцийом і цілю єй была охорона люди.
Кус сме дыхнули, кєд ся вказало, же Округовый Суд во Варшаві увзгляднил зажаліня (вельох підметів – орґанізаций і цивільных осіб) і наказал Головній Комісиі Гоніня Злочынів проти Польскому Народови раз іщы розсмотріти справу.
Тото, што запрезентивал на засіданю соймовой КНіЕМ прокуратор Позорскій, спричынят, што рукы опадают…, жебы повісти найбарже диполоматичні. Нараз ся вказало, што – по якого гриба (прокуратор так не повіл, доповідам собі я) – мы взагалі бесідуєме о тій цілій акциі «Вісла» – о тым, кого обнимала, як і по што была проведена, кєд же прокуратура ГКГЗпПН не тым ся занимала. Розсмотрювала прецін лем тото, ци само рішыня, лем тота єдна, маленька річ, рішыня, жебы провести операцию «Вісла», было або не было леґальне в опертю о товды обовязуюче право. І нич веце.
І нич веце. По якого гриба – розправляти кого, як і по што вывезли. Прокуратор так не повіл, доповідам собі я.
То, в такым разі – по якого гриба – прокураторкa з ГКГЗпПН высмарувалa мало не 150 стран поясніня, жебы приняти рішыня о ремісиі досліджыня. На тых 150 странах достали сме новый образок польско-украіньскых односин, радістный опис выселінь і цілу масу арґументів о тым, чом так конечно треба было провести депортациі. «(…) Арґументация прокуратора повтарят арґументы жывцьом выняты з пропаґанды сталіновскых часів хоснуваны через комуністичны власти PRL» – написал в липци/юлию тр. в рішыню о конечности черговый раз розсмотріти справу варшавскій суд. Може не обірве мі ся за тот маленькій фраґмент цитуваня – того рішыня не мож упубличняти, а шкода, бо і судови нияк ся не виділа наново записана істория авторства прокураторы ГКГЗпПН.
А чом в току досліджыня прокуратура ГКГЗпПН переслухала пару соток свідків – выселеных? На тото звіданя, дане через єдного з додатковых участників засіданя, никотрого з послів, прокуратор не одповіл. Мож было однести вражыня, што загально членів комісиі мало што інтересувало. Єдного з послів зацікавило, што в такым разі буде робил прокуратор іщы до лютого/фебруара 2025 р., до коли має тырвати чергове досліджыня, кєд же вшытко, што мал прочытати – прочытал, і вшытко, што мал провірити – провірил, уж за першым разом. Добре звіданя. Певністю нич, шак зо свойой тезы ся не выцофают.
І так находиме ся в пункті выходу. Зас, тяжко зрахувати, котрый то уж раз, Лемкы оповідали перед послами і посланками о тым, як зла была акция «Вісла», што она нам зробила і до якого вынародовліня довела. І зас послы і посланкы з великом емпатийомм однесли ся до выслуханых стверджынь, лем же то на тым ся кінчыт. Сімдесят сім років і нияк не сме ближе того, жебы репрезентаны громадян Польщы в парляменті публичні признали, якым злочыном была акция «Вісла» проведена на громадянах Польщы, і жебы дошло до дакых, хоц-бы символичных, перепросин.
Не мусіло бы то быти при ватрі, але могло бы – офіцийны перепросины норвежского парляменту были як раз при огниску. Нецілы два тыжні тому (12. листопада/новембра 2024 р.) пралямент Норвеґіі офіцийно перепросил своіх корінных жытелів за десяткы років переслідувань і примусовой асиміляциі. Саамы, Квены і Лісовы Фіны дождали ся признаня, што процедер насильной норвеґізациі, уніфікация, політика асиміляциі, котры управляли власти взглядом тых соспільности, были опресийным діяньом. Норвеґія перепросила за кривды, котры дознали єй автохтонны мешканці, а котрых джерелом была держава. Швеция і Фінляндия рыхтуют ся до подібного розрахуваня іхньой істориі переслідуваня корінных жытелів.
Перепросины Норвеґіі дают надію і для нас. Лем ци дожыют іх выселенці?
Друга част стрічы мала тыкати справы лісів, a конкретно «інформациі на тему становиска Державных Лісів в справі судовых поступувань о зворот лісів перенятых Скарбом Державы по выселінях Лемків в рамках акциі «Вісла». Лем так як было подане на початку – інформация з Міністерства Климату і Середовиска была послана перед самом стрічом, мало хто ся з ньом запознал, зато стверджено, же не ма сесну ся ньом занимати, лем кєд дахто має дакы звіданя до Міністерства, то жебы переслати іх посередництвом КНіЕМ.
Є, охочо ся звідам о 16 пункт – «Актуальні Міністерство Климату і Середовиска єст заанґажуване в посередництво в закресі 10 справ, в однесіню до котрых Обєднаня Лемків задеклярувало волю збытя ділянок на річ Надлісництв, простору коло 60 га – рахувана вартіст коло 4 млн зл»…
Не цікавит і вас?