Ясный сіґнал про „патріарху“

Перед пару днями Ватіканом были оголошены мена тых, котры дістануть од Папы Римского Франціска тітул кардінала. В так на першый погляд неінтереснім ділі предсі лем є єдна інтересность. А не маленька.

Збачів то і католицькый анґлоязычный портал The Pillar. Меджі новопризначеныма кардіналами нє є ани теперь Блаженійшый Святослав Шевчук – верьховный архієпіскоп києво-галичскый, голова Україньской ґрекокатолицькой церькви. Його трьоми послідні попередници в колеґії кардіналів были. Він, хоць є головов церькви од 2011-го року, вступный листок до того клубу недістав дотеперь.

То бы іщі, самособов, не мусило быти аж так інтересне. Інтензівность цілой той реалности звекшує то, же кардіналскый тітул дістане владыка Микола Бичок, котрый є єпархом україньской Єпархії святых Петра і Павла в Мелберн, в Австралії. Значіть, словарьом робочіх односин, тітул кардінала не дістане шеф, але йому підпорядкованый робітник.

О чім свідчіть тот факт? Самособов, опоненты Папы, або прихыльници Шевчука, тяжко з них выйти, бісідують о тім, же Франціск хоче быти за добре з Москвов. Лемже Шевчука не выменовав за кардінала ани попередній Папа. Значіть, на тім бы сьме могли скінчіти.

Кедь то о дачім свідчіть, то бізовно о тім, же односины меджі головов Україньской ґрекокатолицькой церькви і Ватіканом ани здалека не суть ідеалны.

Сам факт, же голова зохаблять ословльовати ся, і в рамках богослужінь, не верьховным архієпіскопом але патріархом, є властно іґнорація Ватікану, котрый україньскый патріархат ниґда не выголосив, хоць Українці бы то барз хотіли. Воює ся з тов темов в окопах так, же Українці свого першоєрарху называють „патріарха“, но і Ватікан то звысока іґнорує.

Але нелем то є, самособов, причінов. Тых є веце, а по початку повноформатовой войны Росії проти Україні їх лем прибыло.

Сіґнал Папы можеме чітати як незгоду з політіков Україньской ґрекокатолицькой церькви.

І кедь Папа Франціск все намагав ся односно войны бісідовати в дусі свойой посады і Євангелия, причім він не спохыбньовав вину Москвы, меджі Українцями ся то часто стрітило з непорозуміньом, докінця аж з протестом. Жадости о мір, о переговоры, были з уст Папы неприятельны.

А крітіка Папы не была лем з боку безменных Українців, або з боку політіків, но было то і з боку духовенства Україньской ґрекокатолицькой церькви. В тім чіслі з боку верьховного архієпіскопа Шевчука.

Но незгод было, а і є веце. І тых з минулости, і тых з теперішньой добы. А свідчіть то о тім, же політіка архієпіскопа Шевчука не має близко до Папы, скоріше наопак. Кедьже вмішовати ся до церькви, котра має статус верьховного архієпіскопства, може Вселеньскый Архієрей лем барз обмеджено, подля церьковного права, може холем робити ґеста, сіґналы, котры ясно дадуть знати, што собі о внутрішній політіці той церькви думать.

Но і так архієпіскоп Шевчук ани по тринадцятьох роках не дістане тітул кардінала, зато його підпорядкованый, іщі молодый єпіскоп по штиридцятці, буде сидіти в колеґії, котра буде выберати і наступника Франціска.

Што є найгoловніше з русиньского боку, то є то, же сіґнал Папы можеме чітати як незгоду з політіков Україньской ґрекокатолицькой церькви. Чом є то про нас важне?

Мінімално з той причіны, же кедь суть так великы розділы меджі тым, як видить світ Папа Франціск і як архієпіскоп Шевчук, тяжко бы было вірити тому, же ся згоднуть на політіці анексії і зничіня Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії.

То бы мусило быти барз велике чудо, котрому не вірить ани архієпіскоп Шевчук. Зато ани мы. Ногы до тепла і слідуйме з попкорном дале.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.