Сумар дня на 15. жолтня/октобра 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 15. жолтня/октобра 2024 р.

Результаты конкурсу «Енді Варголь в моім селі»

Вчас другого дня ХХХІІ Лемківксой Творчой Осени были оголошены результаты плястичного конкурсу «Анді Варголь в моім селі», орґанізуваного Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях. Чысленні надосланы роботы – аж 90, оцінювало 4-особове жырі в складі: Анджей Жыґадло, Домініка Цєпляк, Каміль Федериґа і Михал Шымко. Роботы оцінюваны были в трьох катеґориях. В наймолодшій катеґориі, до 8 років, І місце здобыл Михал Криницкій з Ліщын, ІІ місце Амелия Ґєлбаґа, третє – Лена Сокул, обі учениці з Высовы. В старшій катеґориі, од 9 до 11 років, І місце заняла Мария Суховацка з Ґладышова, ІІ місце Антоніна Свьонтковска з Крениці, зас третє – Мартин Рутковскій з Высовы. В найстаршій катеґориі, од 12 до 14 років, жырі найвыже оцінило роботу Софіі Пах з Ґладышова, ІІ місце заняла Марцеліна Баня зо Снітниці, а третє: Мария Чухта з Высовы. Жырі признало тіж цілый шор выріжнінь.

Лемківска репрезентация бігачы

Уж о хвилю зачне ся 11. едиция змагань в біганю – Лемковина Ультра Трейль. Подібні як по інчы рокы, бюра змагань будут находити ся в Коросні і Креници, а мета в Команчы. Того рока беручы участ в акциі мали можливіст записати ся на єдну з шестьох трас долгости: 10, 30, 48, 100 або 150 км. І того рока в змаганях возме участ чысленна репрезентация лемківской меншыны, медже нима врпавлены уж бігачы, якы од років гордо репрезентуют Лемків в літаню по бескідскых вершках і долинах, як і тоты, котры першыраз будут провірювати своі силы. Лемківска екіпа зъіхат ся з цілой Польщы, найчысленнійше резперентуваный буде Нижній Шлеск. Тримаме пальці за успішне скінчыня трас.

Выремонтуют цмонтрі в Вірхни

До кінця жолтня/октобра торо рока мают довершыти вшыткы роботы звязаны з ремонтом цмонтеря з часів І світовой войны но 61 в Вірхни над Ґладышовом. Цмонтір тот єст памятником, а запроєктувал го Душан Юркович. Некрополия вознесена была на пляні вельобоку зближеного до буквы Т. Похованых є гын 194 вояків австро-угорской арміі і 5 росийской арміі. Од полудньового заходу цмонтір огородженый єст камінным муром, а дальшы одтинкы то деревяный пліт з камінныма стопками. Як раз тоты одтинкы были уж скорше зроблены, тепер закрес робіт обнимат однову камінного муру зо стіном центрального памятника, в тым выміну ґонтового вкрытя. В пляні єст зробити тіж зовнішній дренаж цмонтеря. Ремонт цмонтеря є дофінансуваный з середків Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины та малопольского воєводы. Выконавцьом ремонту єст фірма з Пашына.

100-літя Головного Бескідского Шляку

Найдолшый гірскій пут в Польщы – Головный Бескідскій Шляк, был вытыченый точно 100 років томы. З той нагоды в днях од 11. до 13. жолтня/октобра в Устрони проходили святкуваня, де при желізничным дворци торжественно одкрыли пропамятну таблицю. Головный Бескідскій Шляк як раз зачынат ся в Устрони в цєшыньскым повіті. Єст єдным з найкрасшых в Польщы. Веде через цілы Бєщады, цілу Лемковину, пак через Ґорцы, а дале – Жывєцкій і Шлезскій Бескіды. Його долгіст то близко 500 км, веде через три воєвідства: шлезскє, малопольскє і вкінци – підкарпатскє. Найвизшым верхом єст Бабя Гора (высокости 1725 м н.р.м.). Святкуваня одзначены были м.ін. 100-кілометровыма змаганями в біганю, прелекциями ци входом на Бабю Гору о сході сонця. Жебы перейти цілый Головный Бескідскій Шляк потреба приблизно три тыжні. Рекордовый час належыт то ульртрамаратоньчыка Каміля Лесняка, якій – не перешол, а перелетіл шляк в 93 годины і 42 минуты.