В днешнім слові о талантах нам Господь хоче припомянути одповідность за дары, котрыма нас обдаровав. Говорить образный приклад о чоловікови, котрый одходячі на далеку дорогу роздав своїм рабам таланты подля способности каждого.
Єдному пять, другому два а третьому єден талант. Каждый мать господарити з тыма талантами подля того, як сам узнав за пригодне. Першый і другый господарили, мозолили, намагали ся і здобили двараз тільлко. Першый здобыв другых пять талантів а другый другы два. А тот третій не робив нич. Скрыв стрібро свого пана до землі.
Так минув час, аж раз пан тых рабів вернув ся. І тогды їх закликав, жебы дали рахунок із того, што прияли. Першы і другы ідуть з великов смілостьов і радостьов, маючі зо собов не лем таланты, котры прияли, але і другых пять і два, котры здобыли. За тото чують похвалу а слова солодкы: добрі, рабе добрый і вірный… войди до радости свого пана.
Пришов і тот третій. Тот зачінать не тым, кілько здобыв про свого пана, але зачінать вытыканьом твердости а несправедливости свого пана. Бо повів: Я знав, же ты чоловік твердый, жнеш, де не сіяв, а збераш, де не розсыпав. Я бояв ся і так скрыв твоє стрібро. Ту маш, што твоє. А тот чує слова суду. Лукавый – діаволскый рабе, ты коли знав, як ты говориш, же я єм, чом єсь тогды не выхосновав тот страх на то, жебы єсь здобыв хоць лем єден талант навеце? А не лем приходить о тот єден, але чує слова: шмарьте го вон до вонкашньой тмы, де є плач і скреготаня зубами.
То слово нам говорить, же Господь і нам давать різны богатства і дары. А потім, якбы одышов далеко. То є давать нам простор выхосновати тоты дары і їх помножыти, жебы сьме могли прияти од Нього одміну, не часну, але вічну і войти до Його радости. То є до вічной блажености.
Повіме сі: як помножыти тоты таланты? Кедь будеме смотрити на Хріста. Кедь будеме слухати і чітати Його слово і так переберати і оддзеркадльовати Його жывот в нашім жывоті. Як то видиме на аспотолах. Коли Ісус їх взяв на пусте місце одпочати, по приході там, народ великый їх спередив. Ісус ся змилосердив над нима. Не думать на себе, але в каждім місці хоче принести хосен душам і ділом і словом. А ученикы указують дзеркадло Хріста на собі. Кедь указують человіколюбность, кедь просять Ісуса, жебы народ міг іти накупити собі їдла. А коли Ісус їм повів, вы то зробте, дайте їм їсти, они не бунтують ся, але зрікають ся того мала, што мають, давають к діспозіції Ісусови, а він робить велике чудо розмножіня з того мала про вшыткых.
А так од Ісуса ся учме помножовати таланты тым, же їх даме к діспозіції, поділиме ся з нашыма ближніма. Ці іде о духовны дары ці матеріалны. Бо тым діліньом ся, забываючі на свої выгоду, смотрячі на хосен другого, а не завидячі тым, котры мають веце, тым їх помножуєме.
А раз будеме чути радостны слова: Добрі, рабе добрый і вірный, войди до радости свого Владыкы і Господа – до вічной славы в небі. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 13. октобра 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 13. октобра 2024 р. о 12.00 год. і 14. октобра 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.