6-го октобра 2024-го року припомянули сьме собі 80-ту річніцю Карпато-дукляньской операції, в рамках котрой войовав і 1-ый Чехословацькый армадный корпус ґенерала Людвіка Свободы. Русины в тім корпусі были другов найвекшов націоналнов ґрупов по Чехав.
З нагоды округлой річніці великы святкованя одбыли ся на Дуклі, у Свіднику, але споминову подію зорґанізовали і в Празі.
У Свіднику і на Дуклі на святкованях, котры орґанізовало Міністерство обороны Словацькой републікы, взяло участь понад 300 запоршеных гостів, включно головного команданта Озброєных сил Словацькой републікы і презідента Петра Пеллеґріні, повіреного председы Народной рады Словацькой републікы Петра Жіґы, і председы словацькой влады Роберта Фіца.
Місце героізма і терпіня
Пеллеґріні на Дуклі повів, же іде о памятне і історічне місце, котре было перед 80-ма роками свідком неспохыбнительного героізма, але і величезного терпіня.
За його словами Дуля є місцьом, „на котрім была наша днешня слобода выкуплена кровльов нашых отців і дідів“. Презідент повів, же участникам Карпато-дукляньской операції належыть вдяка – вдяка за одвагу і за пожертвованя властных жывотів в імени ліпшой будучности.
Словацькый презідент, але наприклад і премєр Фіцо, бісідовали переважно о Словаках і словацькім народі, о заслугах Червеной армії, хоць на Дуклі бойовав і чехословацькый корпус Свободы, в котрім найвекшов ґрупов были Чехы і по них Русины, якы вєдно із Словаками і далшыма народностями бойовали за ослободжіня свойой державы – Чехословакії.
Петер Пеллеґріні у своїм приговорі вказав і на то, же в сусідній державі – на Україні, теперь проходить война, а же люди уж теперь штодень вмерають і в Росії.
За урґентну повинность світовых лідерів словацькый презідент означів гляданя ефектівных способів, як заставити взаємне убиваня. „Нелем на Україні, але і в Ґазі, Лібаноні, і всядыль там, де люди підлягли помыленому і барз небезпечному пересвідчіню, же свої незгоды вырішають смертьов своїх противників,“ повів Пеллеґріні на Дуклі.
Святковало ся і на Народнім памятнику на Віткові
Святкованя 80-ой річніці Карпато-дукляньской операції одбыли ся і в Празі, на Народнім памятнику на Віткові.
„Верьховны представителі резорту Міністерства обороны Чеськой републікы, але передовшыткым участник боїв коло Дуклі, ґенерал Милослав Масопуст, собі днесь на Народнім памятнику на Віткові припомянули 80-ту річніцю Карпато-дукляньской операції. Тота мала підпорити Словацьке народне повстаня,“ інформовав чеськый резорт обороны на своїм сайті.
Чеська міністерка обороны Яна Чернохова почас пєтного акту вєдно з ґенералом Масопустом положыли квітя на гроб незнамого вояка, котрый впав на Дуклі перед 80-ма роками.
Чернохова припомянула і то, же многых героїв з Дуклі комуністічный режім по пучі з фебруара 1948-го року переслідовав або докінця убив. За їй словами вшыткых героїв із Дуклі, чехословацькых вояків, вшыткых народнотей, капчала „ідея слободы, одданость отцюзнині, воєньска честь і статечность“.
Чеському Міністерству обороны тот рік подарило ся доглядати мена 668 вояків, котры впали на польскім боці Дукляньского перевалу, і міністерка в повязаню з тым повіла, же слідуючій рік ся планує у співпраці з польскым містом Дукля зробити новый войновый гроб присвяченый тым воякам.
Фото: Міністерство обороны СР і Міністерство обороны ЧР.