Коли за Ісусом приходить єден знатель знакона, давать йому vопрос: Котра заповідь в zаконі є найвекша, найголовніша? Но Євангеліє нам додавать іщі, же тот чоловік пришов, жебы покушати Ісуса. Не пришов з добрым наміріньом, жеы дізнати ся, жебы дати ся поучіти. Але приходить в часі, коли Ісус учів народ.
Хоче выхосновати тоту подію на то, жебы поїмати Ісуса на словах, жебы мочі Його обвинити. Або холем знижыти Його авторіту в народі. Посмотьме. Як Ісус реаґує на тот план того учітеля закона. Ісус давать йому вопрос, што є написане в законі, як там чіташ? А додавать: Будеш любити Господа цілым своїм сердцьом, цілов свойов душов, силов і вшыткыма своїма думками а свого ближнього як самого себе. Бо на тых двох заповідях є цілый закон і пророкы.
Іншый Євангеліста додав, же тот знатель закона, задумав ся і потвердив Ісусовы слова: Справды є так. А Ісус на то: Не єсь далеко од Божого Царьства.
Тот чоловік быв збаламученый, але штось в нім было доброго, тоту іскерку в його душі Ісус видів. Прото давать йому одповідь, жебы його притягнути ку собі. Но ці прияв тото запрошіня, Євангеліє не говорить. Він пришов ку Ісусови, як ку звычайному учітельови. Не усвідомив собі, же стоїть перед Богом, котрый проникать до найглубшых таємніць людьской душы. Же перед ним не є скрыте нич.
А Ісус давать тоту одповідь нелем про того чоловіка, не лем про народ, котрый там быв, але і про нас. Указує, же найвекша заповідь, є заповідь любви Бога і ближнього. А што значіть тота заповідь? Значіть узнати авторіту Бога. Же є хтось надо мнов. Тото было цільом і першой заповіді даной в раї. З єдного їсти не будеш. А притім тота заповідь была барз маленька і легонька на дотриманя.
Але припоминала першым людям, хто суть, або одкы суть! Же Бог сотворив чоловіка зо землі, або пороху землі а поздивгнув його до великой высоты панованя над сотворіньом. Жебы все памятав, же мать Сотворителя, Бог давать так легоньку заповідь А якраз діавол на тото напрямує чоловіка, жебы переступити в тоту заповідь, через котру мала ся і выявити любов чоловіка ку Богу. А діавол указує, же коли чоловік його послухать, досягне то, же Бога уж не буде потребовати, але сам буде як Бог.
А тото є траґедія чоловіка, котра ся повторять цілу історію. Чоловік на раду злого ся хоче якбы еманціповати од Бога, то є вытягнути ся спід Божой рукы, спід Божой влады. А думать сі, же в тім його слобода. Же не потребує слухати нияку заповідь, але справды тогды выконавать заповідь, выповнять закон, але тот діавольскый. Бо хто ся оддалить од Бога, тот єдночасно входить до рабства злого. Але тото діавол закрывать, жебы сьме тото не виділи.
Прото нам Ісус припоминать тоту заповідь любви ку Богу, котра хоче цілого чоловіка з цілов душов, силов і вшыткыма думками. Жебы чоловік прияв в любви ту авторіту Бога над собов бо то є правдива слобода і правдиве щастя ту на землі і на вічности. А тыж платить і тото, же коли чоловік чімвеце ся приближує ку Богу, тым є ближе і ку ближньому, ці є то в родині, сусідстві, колеґам в роботі.
А коли ся оддалює од Бога, тым самым ся оддалює і од ближнього. Прото кедь выбере тоту фалшиву слободу, котру нашептавать діавол, без Бога, без його заповідей, наведе нещастя на себе ту на землі, а тыж і на цілу вічность. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 6. октобра 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 6. октобра 2024 р. о 12.00 год. і 7. октобра 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.