Апостолы, коли наступили до лодькы, были в радостнім наставліню духа, бо были свідками чогось надзвычайного. Виділи як Хрістос насытив велике множество народа. А коли з такыма радостныма думками выдавають ся на другу сторону, но нараз зорвала ся вітряна буря.
І они мусили намагати ся, жебы пережыли тоту бурю. Може їм пришло на думку як Ісус спав на лодьці. Но теперь суть самы. А до того видять іщі якусь поставу, котра іде по воді. Подумали собі, што кедь то є діавол а хоче їх знищіти? А закричали од страху і перестрашіня. А Ісус, котрый ішов ку ним по воді, такой ся озвав і повів: То єм я, не бійте ся. Заспокойте ся. Най покій буде у вашых сердцях.
А Петро втогды озвав ся: Господи, кедь єсь то Ты, та дай мі таку способность, жебы прийти ку тобі по воді. А Ісус, котрый хотів тым принести хосен нелем Петрови, ученикам, але і нам, котры слухаме о тій дії, доволює Петрови. То значіть, давать йому способность, котру Петро сам як чоловік не мав, жебы ішов по воді. А Петро выступує з лодькы а помалы крачать ку Ісусови.
Коли мать перед собов Ісуса, смотрить на Нього і чує тот Його голос: Подь. Довтогды вода ся стала про нього твердов земльов. Но як чув і тот гукот вітра, підниманя волн, котры якбы ку ньому говорили. ты єсь чоловік, як ты можеш іти по воді, і в його внутрі насувають ся думкы: А може то не Хрістос, може якась діаволска сила, котра тя хоче знищіти. А втім зачав топити ся, уж його вода не тримала на верьху.
А втогды опамятав ся і закричав: Господи, сохрань, рятуй ня, гыну! А Ісус, якый не быв уж далеко од нього, такой выстер рукы а вытяг його. А повідать: Чом єсь не вірив певно? Або як оріґінал говорить: Чом єсь мав розділену мысель?
Дорогы радіослухачі, а тото є про нас великый хосен з днешнього слова. Ісус і ку нам говорить в тяжкых сітуаціях нашого жывота: Не бій ся, подь ку мі. То є: смоть на мене, вірь мойому голосу, мойому слову, не слухай іншый голос. А тогды і тяжкы моменты жывота легко можеш перейти якбы ідучі по твердій землі.
Но звучіть і іншый голос, голос того світа, котрый говорить: Тото не звладнеш, уж не даш рады, тото є над твої силы. Або діавол, котрый нам говорить: Теперь выхоснуй час, ужывай собі, тадь євангеліє – то уж не актуалне на модерну добу. Жый тепер, хто знать, што буде там. Теперь жыєш, теперь думай на себе.
А втогды, коли даме ся тыма облесныма словами обаламутити, зачінаме ся топити подобно як Петро. Але Ісус є поблизку, приготовленый подати нам руку помочі як Петрови. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 25. авґуста 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 25. авґуста 2024 р. о 12.00 год. і 26. авґуста 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.