«Возглас». Фестіваль Церковной Музикы в церкви UNESCO

Уж заран зачне ся вынятковый фестіваль церковной музикы. «Фестіваль в Радружы має быти проклямацийом музичной спадковины східніх християн Польской Республикы і заохотити вшыткых разом пережывати тото дідицтво» – оповідат др Лукаш Гайдученя, думкодавця і артистичный директор Фестівалю Церковной Музикы в церкви в Радружы.

В рамках тридньового фестівалю пройдут три темовы концерты. Першый о презентацийным характері, другій – історичным, зас третій – літургічным. Выконавцями будут Мужскій Ансамбль Церковной Музикы «Катапетасма», Ансамбль «Армонія» та Євеген Скурат з Парижа. Фестіваль потырват од пятниці 23. серпня/авґуста до 25. серпня/авґуста в церкви в Радружы. Проґрам збогаченый є о додатковы подіі, котры пройдут тіж в Музею Кресів в Любачові.

Ожывленый давным співом церковный памятковый простір

Інспірацийом до ідеі концертів вказуючых спадковину церковной музикы Польской Республикы єст памяткова православна (пак грекокатолицка, тепер музейный обєкт) церков св. Параскєвы в Радружы. Церков была в 2013 році вписана на Листу Світовой Спадковины UNESCO вєдно з парунадцетьома інчыма церквами з Польщы і Украіны, м.ін. з церквами в Лемковины.

«Святыня в Радружы єст автентичным символом культуровой істориі східнього християнства в Польскій Республиці. Вытворило оно чысто окрему стежку своіх артистичных традиций, так в плястиці, архітектурі, як і музиці. Особливо важны культуровы процесы выокремляючы православія в Польскій Республиці взглядом інчых кругів счіднього християнства зачали проходити в XVI ст. Товды то започаткуваны были найвекшы в істориі стрічы двох великых цивілизаций: латиньской і візантийской» – оповідат директор фестівалю Гайдученя. «Польска Республика створила простір для основаня феномену синтезы, котрой головным овочом є артистичне досвідчыня высловлене в літургіі» – продолжат.

Границі артистичного світа, котрый буде презентуваный вчас концертів, не покрывают ся з сучасныма адміністрацийныма границями. Зато важном задачом подіі є лучыти народы, котры мают єднакє право до спадковины музичных скарбів, такых як: монодичны ірмолоґіоны, барокова східня літургія і дальшы адаптациі локальных форм і композиторскых думок.

Вельовікова традиция давной і теперішньой Польщы

В ірмолоґіонах мож выріжнити кыівскы, візнатийскы ци балканьского походжыня співы. Барокова музика первістні явила ся в православных братствах Польской Республикы. Найбарже знаным композитором, котрый зачал дотепер незнаны східній літургіі стилистичны тенденциі, был Миколай Дилецкій. Важнійшыма церковныма композиторами той епохы были іщы м.ін. Йоан Каледа, Михайло Заславскій ци Серапіон Замаревич.

«Введіня окцидентальнх елементів в обшыр пережываня східньохристияньской літургіі проходило не через інкорпорацию готовых взірців, але розвиваня ся синтезы. В такій спосіб, в Польскій Республиці через соткы років родил ся барз богатый церковный репертуар, так в бароку высокых кругів, як і в рамках неповторной народной творчости. Велика, плекана до днес традиция паралітургічных пісен є того приміром. Першом, великом кодифікацийом тых творів был Богогласник Почаівскій з 1780 рока» – реляцийонує думкодавця фестівалю.

«Репертуар церковной музикы Польской Республикы дополнюют тіж пізнійшы долі творців ХІХ і ХХ ст. Особливо треба звернути увагу на плеканя локальных співів Холмщыны, Підляша ци Лемковины» – додає Лукаш Гайдученя.

Концерты, выклады, показы

Введіньом до першого з концертів «Пят століть – пят стилів церковной музикы Польской Республикы» буде доповід єпископа др. габ. Михала Янохы, проф. Варшавского Університету пн. «Іконы давной Польщы».

Євген Скурат з Парижа запрезентує вчас суботнього концерту візнатийскы і балканьскы джерела церковной музикы давной Польщы. Товаришыл му буде хор Катапетасма.

Мужскій Ансамбль Церковной Музикы «Катапетасма» занимат ся презентуваньом м.ін. найстаршых традиций церковного співу, як напр. візантийской, староруской ци ґрузиньской. Концертовом базом сут монастырскы мелодиі Руси. Члены хору то активны участникы літургіі, дякы, дириґенты і теолоґы, для котрых концертова діяльніст то продолжыня музичного пережываня літургіі. Ансамбль вельократно выступувал в Польщы і заграницьом, м.ін. в Бельґіі, Сербіі ци Франциі. В доробку мают м.ін. платню Яблочыньскій Триптих ци Супрашльскій Кодекс.

В неділю 25. серпня/авґуста вызвучыт концерт пн. «Реконстуркция літургічных форм давной Польской Республикы». Выступлят хор Катапетасма та Жіночый Ансамбль Церковной Музикы «Армонія». Найважнійшом інспірацийом для хору Армонія є шыроко понята православна літургічна традиция, з монастырскыма традициями, транскрипциями клясичных церковных композиций ци співами давной Польщы, з увглядніньом особливости найстаршых монодій, паралітургічных пісен і коляд. Хор вельократно выступувал на Медженародным Фестівалю «Гайнівскы Дни Церковной Музикы», де в 2020 році здобыл выріжніня і ІІ нагороду.

Полный проґрам найдете на плякаті долов. ЛЕМ.фм тримат медияльный патронат над подійом.