Сумар дня на 22. серпня/авґуста 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 22. серпня/авґуста 2024 р.

Одпуст в Лютині

До найвекшого поломницкого місця грекокатоликів на Словациі – до Лютины, вчас минулого вікенду зышло ся понад 10 тис. вірных на архієпархіяльным одпусті з нагоды праздника Успіня Пресвятой Богородиці. Проґрам одпусту паралельно проходил в лютиньскій базилиці в селі і на Марияньскій Горі над селом од суботы пополудне. Того рока в неділю рано в Базилиці была одслужена і церковнославяньска літургія з русиньскыма чытанями і проповідьом. Головна торжественна архієрейска літургія была в неділю в церковнославяньскім языку. Тоту одправлял владыка Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита. Вєдно з ним служыли дальшы архієреі, як і дакілько десяток священників. Торжественну літургію одспівал Катедральный Хор свв. Кірила і Методия з Кошыц, а вчас причастя збогатила одпуст своім співом співачка народных і реліґійных пісен Моніка Кандрачова. До Лютины перед выселіньом ходили і нашы предкы з Лемковины.

110. річниця Талергофу

Того рока споминаме 110. річницю основаня концетрацийного лаґру в Талегофі в Австриі, в котрым австрийскы власти поневололи галицкых Русинів. З той причыны з Лемковины і західніх земель Польщы піде поломництво, штобы припомнути тоты історичны діі. Общелемківскє поломництво є заплянуване на 18. і 19. жолтня/октобра. В плянах є молитва на місцевым цмонтери, де спочывают мощы вмерлых в лаґрі. Буде одслужена панихіда. О деталях поінформуєме іщы шырше на нашым портали, але уж тепер як лемківска спільнота кличеме до участи в упамятнінях.

Ремонт Варголового Музею

Ремонт Музею Модерной Штукы Енді Варголя в Меджелабірцях продолжує подля пляну. До кінця календарного рока мала бы быти в рамках перебудовы проінвестувана сума 12,7 млн евро. Вчас ремонту появили ся і неплянуваны роботы. Початком слідуючого рока мали бы ся зачати роботами в середині музею. Прашівскій Самосравный Край рахує, же дальшы етапы ремонту підпорит нова центральна словацка власт. Реконструкция музею має створити модерный і мультіфунцийональный простір, котрый буде сполнял сучасны пожадавкы і очекуваня. Подля пріматора Меджелабірців новый музей буде імпульсом для туристикы. Ремонт зачал ся в квітни/апріли 2023 р., одкрытя музею є плянуване найпізніше в липци/юлию 2025 р.

Пряшівска выстава творчости старшой ґенерациі русиньскых малярів

В Музею Русиньской Культуры в Пряшові видіти мож выставу творчости старшой ґенерациі русиньскых малярів. Сут медже нима і члены Підкарпатской Русиньской Малярской Школы. Выхідцями школы были авторы выставленых в пряшівскым музею образів – Войтєх Борецкій, Миколай Роґовскій і Юліус Буковиньскій. Выстава Русиньскы майстры з приватной збіркы Каміля Бенетіна, пряшівского зберателя штукы дає можніст видіти і творы старшых русиньскых малярів, котры уж вчыли ся в словацкых і чешскых педаґоґів – Дезідера Міллого, Івана Нестора-Шафранка і Михала Чабалы.