Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. серпня/авґуста 2024 р.
Торжества на Св. Горі Ґрабарці
В минулый понедільок 19. серпня/авґуста, на свято Спаса, на Св. Горі Ґрабарці прошли торжества звязаны зо 100-літьом автокефалиі Польской Автокефальной Православной Церкви в Польщы. Центральны богослужыня очелювал Блаженнійшый Сава, Митрополита Варшавскій і цілой Польщы, при асисті єпископату та духовенства. Присутны были поломникы з цілой Польщы і заграниці. Высловліньом вдячности цілой Церкви за дар автокефалиі, в року ювілею, єст сто новых крестів, на котрых являт ся назвы вшыткых православных парохій в Польщы. На торжествах присутный был і віцеміністер внутрішніх справ і адміністрациі Томаш Шыманьскій, котрый передал в імени міністра Томаша Сємоняка лист скєруваный до учасників свята. Міністер заакцентувал, што автокефалия то підкрисліня незалежности і што акт автокефалиі церкви підкрислил тіж суверенніст Польщы, котра пару років скорше одзыскала незалежніст. Міністер подал, што то тіж заакцентувня значыня православія на землях Польщы. «Православія то друга што до велькости конфесия в Польщы. Його спадковина є стислі звязана з нашом історийом» – одчытал слова міністра Сємоняка секретар стану Шыманьскій. Святочны слова од президента Польщы Аднжея Дуды одчытал секретар стану в канцеляриі президента Войцєх Колярскій. На закінчыня торжества посвятили пропамятну таблицю уфундувану підляшскым воєводом Яцком Бжозовскым.
Одышол Лемко з Долгого. Вічная памят!
На 98 році жытя вмер Дмитро Сабатович, Лемко з Долгого. Похоронны богослужыня прошли вчера в православным катедральным соборі св. Тройці в Ґорлицях. Дмитро Сабатович вродил ся 28. жолтня/октобра в Долгым, скінчыл 5-клясову школу в Чорным, едукацию перервала му война. Його дідо писал іконы, тато Петро был дяком. Вчас ІІ світовой войны піднимал ризиковны выправы за поблизку словацку границю – одтамале приносил дефіцитовы товары до села, а заносил тоты, котрых бракувало Русинам по другій страні границі. Шмуґлювал тіж ґрупы партизантів. Был свідком бомбардуваня і знищыня сусідніх сел, а тіж переходу фронту в реґіоні Долгого. Його близкы, як єдны з невельох, выборонили ся перед выселіньом на радяньску Украіну. Початком 1945 рока был насильні взятый до Червеной Арміі. Рік пізнійше його дальшу родину вымордувала локальна банда УПА. Дмитро Сабатович был в 1947 році, разом з родином, выселеный аж до Яжембців в повіті Бранєво. В родинны страны вернул в 1964 році, замекшал в Сярах. Од початку активні влучал ся в реліґійне жытя Лемків, што вернули, охочо ділил ся своім знаньом про давне жытя на Лемковині. Про історию рідного і сусідніх сел, про выганяня оповідал тіж для слухачів нашого радия. Дякуєме за тото. Вічна Вам памят!
Станіслав Кашык новым полномічником Малопольского Воєводы
Малопольскій Воєвода Кжыштоф Ян Кленчар покикал нового полномічника до справ спілпрацы з єдиницями територияльного самоуряду і представниками локальных середовиск малопольского воєвідства. Остал ним Станіслав Кашык – радный ґорлицкого повіту, шолтыс села Шальова. Новый полномічник має парудесят років досвідчыня в самоурядовых властях, завдякы чому «добрі знат проблемы локальной соспільности» – арґументувал воєвода. Серед головных задач полномічника буде м.ін. ініциюваня і підпераня діянь до спілпрацы з представниками локальных власти, особливо шолтысами, Локальныма Ґрупами Діяня, Кружками Сельскых Ґаздынь ци інчыма соспільныма орґанізациями малопольского воєвідства. Його задачом буде тіж популяризувати новы розвязаня і промувати добры практикы в обшыри спілпрацы і выміны інформаций медже урядовом адміністрацийом а єдиницями територияльного самоуряду, в тым – ідентифікувати проблемы. Серед задач Станіслава Кашыка буде тіж пошырювати і підперати діяня Рады Міністрів і поєдных міністрів в обшыри реализациі економічных і соспільных пріоритетів, в тым – інформувати о актуальній політиці уряду, новых розвязанях, проєктах і зобовязанях. Станіслав Кашык, будучы в Заряді Ґорлицкого Повіту, активні інтересувал ся лемківском меншыном і єй проблемами, был гостьом розмаітых подій орґанізуваных в Рускій Бурсі в Ґорлицях.
Сиґнал неодолга верне
Інформуєме, што з причыны незалежного од нас ремонту комина в Польковицях, мусіли сме здемонтувати гын надавчу антену, зато неє сиґналу нашого радия на частоті 103,8 MHz. На тот момент радийо ЛЕМ.фм можете слухати на заході выключні через інтренетовый стрімінґ. Інтенсивні робиме над монтажом высылача в новым місци – в Якубові коло Ґлоґова, што повинно потырвати до кінця тыжня. Дале можете одберати наш наземный сиґнал на частоті 106,6 MHz в Ґорлицях і околици. За утрудніня перепрашаме.