Сумар дня на 23. липця/юлия 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 23. липця/юлия 2024 р.

Будинок дворця PKP в Креници змінит властителя

Ґміна Крениця быти може іщы того рока выкупит будинок бывшого желізницьового дворця в курорті, таку інформацию передал бургомайстер міста Пьотр Рыба. За його словами, кєд вшытко піде згідні з пляном, трансакция буде фінализувана на осін. Ґміна Крениця уж од долшого часу плянує выкупити будинок дворця PKP, з той тіж причыны уж при плянуваню буджету на 2024 рік радны забезпечыли 1,8 млн зл на тот закуп. Єст то єднак початок выдатків, як підкрислят бургомайстер Крениці – будинок вымагат загального ремонту. Місто має уж позволіня на перебудову, єст тіж вступный плян як буде заґаздуваный. Част будинку буде служыла подорожным, а част місто перезначыт на культурову діяльніст – найде ся там видовискова саля і сцена. Дозволіня на перебудову дворця злегшыт місту стараня ся о фінансову підпору ремонту, што буде необхідне, зато же рахуваный кошт проєкту то парунадцет мілийонів злотых.

Дария Кузяк зберат на реализацию лемківской оперы!

Лемківска опера «Голос» то проєкт композиторкы Дариі Кузяк і першый в істориі синкретичный твір, котрый лучит в собі сучасну музику з лемківском народном музиком і електроніком. Опера оповідат про дві сестры, котры розділила доля, а туга пхат іх в свою страну. Сценічна презентация закладат участ двох вокалисток, лемківской капелі, оркєстры з дириґентом, танцюристів з лемківского ансамблю Пісні і Танця «Кычера» і сучасных. Разом в творіню лемківской оперы возме участ близко 60 осіб. Твір має шансу на свою премєру іщы того рока в листопаді/новембрі в Нацийональным Форум Музикы во Вроцлаві, єднак до реализациі так великого проєкту потреба тіж великых грошів. Ансамбль Кычера на реазлизацию проєкту отримал дофінансуваня Міністра Культуры з проґраму Музика, не єст оно єднак выстарчаюче, жебы покрыти вшыткы кошты оперы. З той причыны композиторка і думкодавчыня оперы Дария Кузяк заложыла колекту на сайті zrzutka.pl. Цілю єст зобрати бракуючу квоту 48 тис. зл. Охочы підперти збірку найдут ю через вписаня на сайті zrzutka.pl «Premiera łemkowskiej opery „Hołos”.

В Стропкові чергова Нацийональна Культурова Памятка

Воєнный цмонтір з І світовой войны в Стропкові на Словациі был вписаный на листу Нацийональных Культуровых Памяток. Стропків має уж десят обєктів записаных в тым списку. Місто цмонтір вєдно з капличком, котра ся на ним находит, змодернізувало в 2018 р. при нагоді столітя закінчыня Великой Войны. На цмонтері похованых єст понад 700 вояків, головні австро-угорскых і парудесятьох з росийскых. Як підкрислил пріматор міста, цмонтір запроєктувный мадярскым архітектом Йожефом Лампінґом єст вынятковый – як іде о його архітектуру, неє другого такого в цілій державі. В 2018 р. в часі реконструкциі цмонтеря місто поставило памятник жертвам войны, котрый символизує крыла ангела, і на котрым находят ся назвиска зідентифікуваных вояків.

Роботы при цекрви в Лопянці

Близко 490 тис. зл буде перезначене на ремонт забытковой церкви в Лопянці. Карпатскє Товариство, котре опікує ся церквом, зложыло в тій справі внесок о фінансове спертя в Проґармі Польскій Лад. Як передал представник стоваришыня Збіґнєв Кашуба, дофінансуваня залежне єст од зрыхтуваня документациі і конкурсу оферт. Фінансовы середкы дозволят провести найпотрібнійшы працы, такы як поправа мурів, ізолация фундаментів і дренаж. За Кашубом, актуально Товариство веде археолоґічны працы в оточыню цекрви в долині Лопянкы. Колиси было там село, а цілю Товариства єст забезпечыти тото, што ся по ним лишыло для будучых поколін.