Слово 4-ой неділі Сішествії Святого Духа, котре говорить о події выздоровліня стотникового раба, є про нас потіхов і напомянутьом.
Ісус приходить до Капернаума. Міста, де зробив найвеце чудесных діл. А што нескірше вытыкать тому місту його невіру – Ты, Капернауме, котрый ся выношаш аж до неба, зыйдеш аж до аду. А в тім місті жыв стотник римской армады. Поган, котрый мав під собов сто вояків.
Тот, як чув, же Ісус пришов, приходить просити выздоровліня про свого раба, котрый быв барз тяжко хворый. Ісус йому так одповів: Прийду а выздоровлю го. Но Стотник сперать ся тому, і говорить: Я того недостойный, жебы ты вошов під мою стріху, но выстарчіть лем єдно твоє слово, а мій раб буде здоровый.
А потім стотник додав, же і він є під начальством а мать і під собов вояків. Мать авторіту над нима. Може повісти дакотрому ідь, а тот іде; або другому прйдь а він прийде. Тыма словами якбы повів, смоть, коли я мам таку владу, та тым веце ты можеш лем словом наказати хвороті а тя послухать.
А Ісус ся зачудовав на тыма словами. Ісус ся не зачудовав ани храму, ани людьскій красоті, ани силі, ани богатству, бо тото вшытко є ничім в порівнаню з небесным Царьством. А вшытко є од Нього. Але зачудовав ся вірі того стотника. Хоць сам знав, што одбывать в його внутрі. Говорить тоты слова на хосен ученикам і народу. Говорю вам, ани в Ізраілі єм не нашов так велику віру. Ісус їм говорить, смотьте вы, котры ся хвалите, же сьте выбраный народ, же сьте потомками Авраама, Ісаака і Якова, же мате пророків. А смотрите на іншы народы зверьху, може і на того стотника. А його віра вас перевышує. А потім додав важны слова, же многы в царсьтві небеснім од Выходу і Западу засядуть, а сынове царьства будуть вышмарены вон до тмы. Там буде плач і скреготаня зубів.
Тым уж указав, же пришов спасити вшыткых людей, а же тілесно належати до выбраного народа не давать іщі право на спасіня, коли не є віры. А тілесно не належати там, не робить перешкоджіня ку спасіню. Тото є і про нас напомянутя, жебы не смотрили на іншых з погорджіньом, лем зато, бо сі думаме, же мы сьме ближе ку Богу, бо ся молиме, ходиме до церькви. А тоты другы ани ся не молять, може раз за час прийдуть на сповідь. Або коли іде о духовны особы смотрячі на простенькых хрістіанів. А може праві тот простенькый або тот грішник мать векшу віру як мы. А в порівнаню з Ним нам Хрістос може повісти: Ани у тобі єм не нашов таку віру, як якраз у того, на котрого смотриш зверьху.
А наконець Ісус додав: Най буде тобі так, як єсь увірив. Тым хотів дати доказ, же то вывышіня віры того стотника было оправдане. Же справды увірив. Бо в тій годині быв раб выздоровлениый.
Так нам тото слово говорить о потребі жывой віры, яку мав тот стотинк: Старчіть твоє слово. Вірю, же то, што Хрістос повів, є правда, а тыж не погорджовати другыма, жебы ся раз не выявило, же праві тоты, о котрых бы сьме собі то не подумали, нас перевышыли свойов віров. Амінь. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 21. юла 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 21. юла 2024 р. о 12.00 год. і 22. юла 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.