Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. липця/юлия 2024 р.
Разом в річницю смерти спілоснователя ЛЕМ.фм
2. липця/юлия прошла четверта річниця смерти основателя радия ЛЕМ.фм Богдана Ґамбаля. ЛЕМ.фм то была єдна з вельох ініциятив, котрій початок дал як раз він. Богдан Ґамбаль анґажувал ся в лемківскє одроджыня уж од кінця 80. років минулого столітя. Был м.ін. спілосновательом першой повоєнной лемківской орґанізациі – Стоваришыня Лемків та реактиватором найстаршой нашой орґанізациі в Польщы – Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. В діяльніст Бурсы заанґажуваный был до самого кінця. Лемковині, в котрій был дочыста залюбленый, в єй языку, культурі, істориі, традициях, посвятил вшыткы своі таланты, енерґію і серце. Был тіж аніматором сильной спілпрацы медже Русинами вшыткых держав. В суботу, 6. липця/юлия, на 11.00 год. просиме до участи в молитвах за душу Усопшого, якы будут правлены в місци близкым каждому з нас – в каплици на Святій Горі Явір над Высовом. Богослужыня очелит грекокатолицкій священник о. Ярослав Чухта. Служены будут Божеска Літургія, пак Панахіда.
Хто охочый долучыти до ЛЕМ.фм?
При суботі запрашаме і до Руской Бурсы. 6. липця/юлия од 14.30 год. проходити будут языковы варштаты для вшыткых заінтересуваных, особливо для учеників середніх шкіл, студентів і старшых. Бавити языком і з языком будеме ся під оком Демка Трохановского, якій каждый тыжден веде в радию популярну авдицию «Слововиця», скорше через рокы провадил, так само авторску, радийову передачу «Языковый Гокус Покус». Кус підовчены будеме пак продолжати стрічу в рамках одкрытой бесіды редакцийного колективу ЛЕМ.фм. Охочых спрібувати своіх сил – як радийовый або портальовый журналиста/журналистка – сердечні просиме на 17.00 год. Зас на собіткове огниско просиме коло 19.00 год.
О справах меншын на засіданю СКУтНіЕМ
В понедільок 1. липця/юлия прошло 83. засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Зачало ся од вручыня покликань для новых членів меншыновой страны Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын, пак прошло выступліня міністра властивого до справ реліґійных конфесий і нацийональных і етнічных меншын. Єдным з пунктів засіданя было покликати робочый ансамбль до справ едукациі і окрислити його задачы. В дальшій части урядова страна однесла ся до Білянсу Отвертя, котрый то документ зрыхтувала на початку рока меншынова страна комісиі. Темом засідань были квестиі звязаны з фінансуваньом задач на будучый рік та з омовліньом проґраму «Щыт Схід» і його значыня для меншын. Посліднім пунктом принятого проґраму было представліня ситуациі Товариства Словаків в Польщы.
Дальшы утрудніня в руху
Наперемінный рух в Жеґєстові остає дале утриманый. Выдолжыт ся час очекуваня на стабілизацию зсуву землі на дорозі номер 971, котра лучыт Мушыну з Пивничном. Іде о фраґмент дорогы в Жеґєстові, де три рокы тому осунула ся земля. Од тамтого часу рух авт проходит на зміну – хоснуваный є лем єден пас руху. Шоферы нетерпеливі ждут моменту, коли буде забезпечена тота популярна дорога вздолж Попраду. В минулым місяци был выбраный выконавця, а вчера вказало ся, што Заряд Воєвідскых Доріг мусит наново розписати конкурс оферт. Аж нововыбраный выконавця представит свою пропозицию орґанізациі руху на час веденых робіт. Для шоферів важне є, жебы заховали переізд. В Жеґєстові не істнує альтернативна дорога. В разі запертя трасы єдиным розвязаньом были бы парудесяткілометровы обізды.