Народностный выбор стрітив ся на своїм 53-ім засіданю. На русиньскый музей міністерство не хоче дати грошы

На своїм 53-ім засіданю стрітив ся в братіславскім владнім готелі Bôrik у віторок 2-го юла Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Офіціално бы то мало быти посліднє засіданя того орґану, кедьже змінов компетенчного закона, котра была схвалена в парламенті, бы в септембрі мала выникнути Рада влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Членове на засіданю знова мали богатый проґрам, в рамках котрого рішыли ся про меншыны важны діла. Обговорила ся проблематіка народностных музеїв, народностного высыланя ці Фонду на підпору културы народностных меншын.

За русиньску меншыну были участны двоми рядны членове – Мартін Караш і Петро Медвідь, за далшого члена – Мілана Яна Піліпа, котрый не міг взяти участь, пришов на засіданя офіціално зволеный заступник члена – Петро Штефаняк.

Фонд чекать новелізація закона

Директорка меншынового културного фонду Алена Котванова перед выбором презентовала Інформацію о діятельности Фонду на підпору културы народностных меншын.

Котванова звернула увагу головно на новелізацію, котра ся вже дістала до парламенту, і котров бы ся мав мінити закон о фонді. Перше чітаня закона в парламенті было іщі в місяці апріль. В тексті, котрый быв передложеный на перше чітаня, рахує ся з приданьом вєтнамской меншыны до дотачной схемы, створіня фаховых рад про Вєтнамців, доповніня орґанів фонду о номінантів той меншыны.

Так само бы до фонду мало по новелізації іти по новому 8 800 000 евр, жадна з меншын бы ани по вступі вєтнамоской меншыны не мала дістати менше на рік як дотеперь. Веце грошей з бюджету фонду бы мало іти і на ход інштітуції, кедьже фонд так само мусить бороти ся з інфлаційов ці піднятьом здравотного поіщіня, ітд. Фонд бы по новому мав мати 7 процент на ход, дотеперь мав 6 процент.

Што є важным, новелізація в першім чітаню не обсяговала зміны, котры пропоновали меншыны і посередництвом робочой ґрупы, котра была ку новелі зряджена, значіть, покля перейде пропозіція закона так як была в першім чітаню, знова ся не порішають проблемы з фондом, на котры звертають меншыны увагу довгы рокы.

Міністерка не выменовала Конрада Ріґо. Русинам схвалили нового кандідата

На засіданю выбору, котре одбыло ся в марці, членове в тайній вольбі выбрали Конрада Ріґо, номінанта мадярьской меншыны, економа, корый быв у роках 2016 – 2020 державным секретарьом Міністерства културы Словацькой републікы як номінант партії Most-Híd, за члена Дозорной комісії Фонду на підпору културы народностных меншын.

Міністерка културы Мартіна Шімковіча у своїм писмі із 30-го мая, адресованім уповномоченому влады Словацькой републікы про народностны меншыны Акошови Гороньови, інформовала, же вырішыла не выменовати выбором выбратого кандідата за члена комісії. Правне одділіня Уряду влады СР пак выдало становиско, же міністерка має право так вырішыти.

Зато на юловім засіданю знова в проґрамі была і вольба нового члена комісії. Головно членове за мадярьску меншыну поставили ся проти новой вольбы, кедьже міністерка не акцептовала рішіня народностного выбору.

І кедь русиньскы представителі так само не были стопроцентно согласны з рішіньом міністеркы, акцептовали їй рішіня, і наконець были єдинов меншынов, котра поставила кандідата. Быв ним Любомір Кубічка, котрого Русины номіновали уж в попередній вольбі, і скінчів втогды другый.

Кубічка быв почас юлового засіданя меншынового выбору зволеный за члена Дозорной комісії Фонду на підпору културы народностных меншын. Голосовало за нього 14 членів за народностны меншыны із 24-ох. Знова є теперь на рішіню міністеркы, ці зволеного номінанта за выбор выменує.

Любомір Кубічка (1976, Пряшів) є абсолвентом Правницькой факулты Універзіты Коменьского в Братіславі. Цілый час робить як правник в економічній области. Двараз быв шефом Одділіня публічного обстараваня Міністерства внутрішніх справ СР, моментално є директором Одділіня методікы і реґіоналных центрів на Уряді про публічне обстараваня.

На русиньскый музей міністерство грошы „не мать“

На засіданя меншынового выбору пришов і ґенералный директор Словацького народного музея (СНМ) Браніслав Паніс, котрый членів выбору познакомив із Інформаційов о вырочных справах о діятельности народностных музеїв.

Представителів русиньской меншыны першорядо інтересовав вопрос СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові.

Музей в остатніх роках піднимать свою якость што до роботы, котру має тота інштітуція выконовати, звекшує ся і чісло навщівників, каждым роком піднимать ся і розрахунок того музея. Но грошы з бюджету забезпечують лем рядный ход той інштітуції, проблематічне є здобыти фінанції на аквізіції, і што є навйвекшов проблемов, музей довгодобо вказує на уж гаварійный стан будовы, котра бы потребовала цілкову реконштрукцію.

Окрім того уж понад два рокы чекать музей на фінанції в сумі 25 тісяч евр, вдяка котрым бы ся могли докінчіти холем безбарьєровы тоалеты.

Подля інформацій, котры подала директора СНМ – Музея русиньской културы Люба Кральова, по навщіві міністеркы културы Мартіны Шімковічовой в русиньскім музею з апріля того року, яка потвердила, же музей потребує інвестіції, з боку музея была подана жадость о приділіня фінанцій на проєктову документацію.

Тота є потрібна ку тому, жебы міг пак выголосити ся архітекточный конурз і жадати далшы фінанції, наприклад і через европскы фонды, на реалізацію реконштрукції музея. Грошы, котры суть потрібны на проєктову документацію, представлюють суму коло 500 тісяч евр, причім ся рахує з тым, же реконштрукція бы могла выйти на 10 міліонів евр.

Жадость, котру подав музей, потребовала і підпис ґенералного директора СНМ, жебы могла іти на Міністерство културы Словацькой републікы. Но підпис од Браніслава Паніса жадость не дістала.

На вопрос представителів Русинів, чом не підписав жадость, ґенералный директор одповів, же з боку Міністерства културы му было повіджене, жебы жадость ани не подавати, бо міністерство на то не мать грошы. Як повів Паніс на засіданю, мудрішы в тій справі будеме по 15-ім юлі, кедьже має мати далшу стрічу на резорті културы, де бы мало ся бісідовати і о нашім музею.

Міністерство притім по навщіві міністеркы в музею в пресовій справі інформовало, же темов інвестіції до русиньского музея буде занимати ся, і не авізовало, же на то не має і не дасть грошы. Но як ся вказало, Русины не мають проблему як єдины. Влада подля Паніса не має інтерес підпорити ани плановане выникнутя окремого ромского музея.

Інформацію за RTVS уж подала STVR

До інтересной сітуації дішло при пункті, в рамках котрого мали членове выбору дістати Справу о актуалнім стані народностного высыланя Радія і телевізії Словакії (RTVS). Документ пришов презентовати директор Секції народностного высыланя Аттіла Ловас.

Меджі тым як быв приготовльованый пункт проґраму і засіданьом выбору дішло до змін. Словацькый парламент 22-го юна схавалив закон поданый Міністерством културы, котрым од 1-го юла заникла RTVS, і выникла нова інштітуція – Словацька телевізія і радіо (STVR). Презідент Петер Пеллеґріні закон підписав лем пару годин перед 1-ым юлом, 30-го юна вечур.

Ловас зато сумарізовав, якый проґрес зробив ся у народностнім высыланю од 2011-го року, коли выникла RTVS. Бісідовав і о тім, же в новім законі о STVR были властно лем скопірованы части, котры дотуляють ся народностного высыланя, і так бы в тім змыслі тото высыланя огрожене не мало быти.

Но єдночасно припомянув, же далшый розвиток того высыланя, головно што до телевізії, але і цілково, є натеперь неможливый. Іщі у 2023 році партія SaS просадила зрушіня концесій, котры платили гражданы, і фінанцованя RTVS мало іти прямо з розрахунку Словацькой републікы на уровни 0,17 процента грубого домашнього продукту.

Влада Роберта Фіца в децембрі минувшого року наконець знижыла тоту суму на 0,12 процента, што представлює приблизно о 55 міліонів менше про публічне телерадіо, як ся раховало на тот рік. І кедь выникла нова інштітуція фінанцованя ся не змінило.

Ловас звернув увагу, же при чіслі годин, котры має обовязок теперь уж STVR выробити про меншыны, што до высыланя в телевізії, і фінанціях, котры має інштітуція к діспозіції, можуть реално выробити лем третину премєровых проґрамів, решту повинного часу мусять выповнити репрізами.

В припаді русиньской меншыны в телевізії іде о 18 годин Русиньского маґазину (36 півгодиновых выдань), 4 годины діскусій і 10 годин публіцістікы (то є 20 выдань проґраму з назвов Од джерела).

STVR є теперь в стані провізорії, кедьже закон прияв ся наскоро і нова інштуція далше діє під старым лоґом і без ґенералного директора, зато тота тема бізовно буде далше рішыти ся по стабілізації новой інштітуції, котра має обовязкы і односно народностных меншын.

Выникне Рада влады про народностны меншыны

На пожаданя представителів русиньской меншыны до проґраму засіданя быв приданый пункт, в рамках котрого председа выбору, котрым є уповномоченый про меншыны Акош Горонь, інформовав о тім, же народностный выбор закінчіть своє існованя і выникне Рада влады про народностны меншыны.

Рада выникне вдяка змінам в компетечнім законі, котры схвалив парлемнт 27-го юна. Меншыны так будуть мати векшы компетенції і їх орґан буде прямым порадным орґаном влады.

Як інформовав Горонь, Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны моментално робить на штатуті рады. Текст буде почас юла загнаный членам выбору за меншыны, жебы го моли припомінковати. Рада бы мала выникнути в септембрі, чім заникне выбор.

Кедже кажду раду веде як председа міністер владного кабінету, Горонь інформовав, же подля приобіцяня премєра Роберта Фіца бы Раду влады СР про народностны меншыны мав вести сам премєр. То бы бізовно звекшыло досяг меншын на рішіня меншыновой політікы, кедьже бы їднали прямо з премєром, вопросом є, накілько при робочіх обовязках прємєра буде реално председа влады ходити на засіданя, і ці не буде давати повіріня за себе.

Уповномоченый быв пересвідченый, же по выникнутю рады буде треба рішыти новы волебны громады, жебы выбрати членів за окремы меншыны. Но як звернув увагу член выбору Мілан Ян Піліп, в минулости веце выборів было трансформованых на раду, і членове выбору были лем пересунуты до рады з тым, же докінчіли мандат, котрый почали іщі почас фунґованя выбору.

Зато реалность будеме знати аж по тім, як буде схваленый штатут новой Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Меншыны поставили ся проти высловів Антона Гырнка

На пропозіцію членів за русиньску меншыну выбор занимав ся і „Одкрытым писмом міністрови школства Томашови Друкерови“, котре 24-го юна того року публіковав на соціалній сіті бывшый актівный політік за націоналістічну SNS Антон Гырнко.

Писмо перевзяли дакотры дезінформачны медії і схосновали то на атаку проти народностных меншын.

Гырнко в писмі крітікує публікацію Народностны меншыны – познакомме ся (Národnostné menšiny – zoznámme sa), на котрій рокы робили фаховці номінованы за окремы меншыны, а так само о публікації много раз їднав народностный выбор.

Была то дакількорічна путь, покля ся дішло до тексту, з котрым членове выбору не мали важнішы проблемы і нашли консензус. Публікація мала наперед служыти школярям, жебы їм представити народностны меншыны на Словакії, їх културу, історію, наконець є з публікації приручник про педаґоґів, котры о тій темі участь діти на школах.

Гырнко у своїм писмі жадать стягнути тоту публікацію, спохыбнює історію Русинів, Мадярів ці Поляків на теріторії днешньой Словакії і є пересвідченый, же „тверджіня в такых публікаціях мусять быти штонайвеце зобєктівізованы, мусять быти в згоді з історічныма фактами, і не мали бы презентовати наратівы, котры ся створили з цілями пошкодити словацькый народ або з цільом сягнути на теріторіалну цілость Словакії“.

Меншыновый выбор прияв узнесіня, в котрім одсуджує дезінтерпретації, якы Гырнко написав у писмі, а высловив публікації і далше підпору. Наопак, выбор вызвав резорт школства, жебы выникало веце такых публікацій, котры бы познакомили школярів і штудентів з проблематіков народностных меншын, якы жыють в Словацькій републіці.

Членове выбору дістали на засіданю і інформації з 45-го і 46-го пленарного засіданя Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, а інформацію о повніню задач, котры выходять із Акчного плану охраны прав особ, котры належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2021 – 2025.