Сумар дня на 19. червця/юнія 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. червця/юнія 2024 р.

Стріча полномічныка воєводы з меншынами

Перед тыжньом, в понедільок 10. червця/юнія в Маршалківскым Уряді Підляшского Воєвідства прошло выіздове засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын. Роля едукациі в підтримуваню достоменности, бесіда о плеканю традиций та презентация найважнійшых даных, што тыкают меншын, якы прожывают на Підляшы – то были головны темы засіданя соймовой комісиі з участю представників нацийональных меншын реґіону. Вынятково прошло в Маршалківскым Уряді Підляшского Воєвідства, а серед запрошеных гости был. м.ін. маршалок воєвідства Лукаш Прокорим, якій підкрислил, што то нацийональны меншыны сут символом іхнього реґіону. Представникы Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрациі вчас выступліня подали, на терені підляшского жыют представникы вшыктых нацийональных меншын, якы уняты в уставі, а найчысленнійшы то: білоруска меншына, литовска та украіньска. Присутны представникы меншыновых соспільности в своіх выступлінях звертали увагу головні на проблемы з фінансовом системом підпертя діяльности меншын та на проблем заниканя языків меншын і ключову ролю державы в іх охороні.

Варголь з Ряшова іде до Кракова

В минулу пятницю 14. червця/юнія Ряшові прошол фінісаж выставы «Енді Варголь – перед і по» з колекциі Музею Енді Варголя в Меджелабірцях. Фінісаж проходил при участи найважнійшых самоурядовых власти – маршалка підкарпатского воєвідства Владислава Ортиля і председы Пряшівского Самосправного Краю Міляна Маєрского, в звязку з фактом, што выстава выникнула як ефект спілпрацы обох самоурядовых єдиниц. Присутна была і Злата Сіпосова, ґенеральна консуль Словацкой Республикы в Кракові та Мартін Цубяк, директор Музею Енді Варголя в Меджелабірцях. Вшыткы присутны дякували за ефективну спілпрацу, за успішну выставу, котра притягнула тисячы обзераючых, ґарантували про дальшы спільны діяня. В рамках подіі прошло кураторскє опроваджаня по выставі з Доротом Руском-Мармай і Михалом Рутом, він тіж выголосил прелекцию о влияню поп-арту на днешній дізайн «Купувати то барже американьскє як думати», а на конец вызвучал концерт ґрупы Толгаі, якы запрезентували співанкы з платні «Мама Варголя». Мартін Цубяк, директор Музею Енді Варголя в Меджелабірцях запрезентувал іщы двоязычный каталоґ, зрыхтуваный специяльні до той выставы. «Енді Варголь – перед і по» буде дальше презентуваный в Кракові, Вроцлаві, пак в Ніццы во Франциі.

Роздали нагороды за літературу

В минулый віторок 11. червця/юнія в Братиславі одбыло ся признаня Нагорід Літературного Фонду за ориґінальну творчіст. Нагороды признаны были не лем словацкоязычным книжкам, але і публикациям печатаным трьома меншынами – мадярском, русиньском і украіньском. Ціна і Премія Александра Павловича за русинську літературу признаваны в рамках Нагорід Літературного Фонду, вручану сут раз на два рокы. За період років 2022 і 2023 Ціну Александра Павловича отримала збірка дітячого фольклору і співанок «Дякую, мамко!» авторства Юрка Харитуна, знаного шырше як поета радше як зберач фольклору. Публикацию печатало Здружыня Колысочка. Другом нагородженом книжком была публикация, о котру постарала ся орґанізация молоды.Русины. Было то тлумачыня на русиньскій язык твору Чарльса Дікенса «Рождественна коляда», котрой переклад зробила Анна Кузмякова, русиньска діячка, редакторка періодичной і неперіодичной пресы. Публикациі жырі признало Премію Александра Павловича.

Куп собі образ з пленеру «Łemkowszczyzna – Лемковина»

Фундация Іліос Сонце Щестя є орґанізатором І Медженародного Артистичного Пленеру пн. «Łemkowszczyzna – Лемковина», котрый пройде в Ґладышові, осіню того рока. Проєкт закладат участ коло 20 артистів, м.ін. з Польщы, Украіны, Мадяр, Норвеґіі і ЗША. Цілю є затримати прекрасны краєвиды Лемковины на образах і промувати єй через штуку. По закінчыню пленеру образы будут переданы для найбарже щырых спонсорів, а тым може остати каждый – на сайті zrzutka.pl ведена є соспільна колекта на поміч в орґанізациі пленеру. Охочы підперти сесу ініциятиву можут вплачати свобідну квоту, мінімальна сума для отриманя образу то 2000 зл. Образы будут переданы по закінчыню пленеру.