Сумар дня на 5. червця/юнія 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. червця/юнія 2024 р.

«Світ під Кычером» з дофінансуваньом

Нацийональный Центр Культуры оголосил результаты набору до тогорічной едициі дотацийного проґрами Культура-Інтервенциі з середків Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины. 11,5 млн зл трафит до 240 бенефіциєнтів в цілій державі. Зложеных было близко 2300 внесків. В рамках проґраму мож было достати дофінансуваня на реализацию задач з обшыри трьох пріоритетів. Першый то на орґанізацию культурных подій (концертів, варштатів, выстав, фестівалів), другій – орґанізацию конференций, семінарів ци дискусийных панелів, а третій – орґанізацию пропамятных подій і подій о патріотичным характері. Серед пропонуваных оферт звязаных з лемківском спадковином з дофінансуваньом нашла ся лем єдна – Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Кычера» отримал 109 тис. зл на орґанізацию XXVII Медженародного Фестіалю «Світ під Кычером». Без дофінансуваня остали м.ін.: Стоваришыня Лемків – на орґанізацию XII Медженародного Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры, Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях – на орґанізацию конференциі пн. Талергоф. Першый табір інтернуваня в Европі, Стоваришыня Лемко Тавер на реализацию проєкту пн. Перша лемківска опера ци Стоваришыня «Лемківскым слідом».

Студенты зо світа придут до Пряшова вчыти ся русиньского языка і культуры

В найблизшу неділю 9. червця/юнія в Пряшові зачынат ся 12. едиция Медженародной Літньой Школы Русиньского Языка і Культуры. Того рока охочых познати наш язык і культуру буде 23 студентів – 4 зо Словациі, а решта: з Польщы, Украіны, Зъєднаных Штатів Америкы, Канады, Хорвациі, Сербіі і з Чех. Серед студентів школы часто сут і особы, якы не мают русиньского походжыня, але напр. хотят пошырити своє знаня з обшыри славістикы. Педаґоґами тогорічной школы сут: проф. Павел Роберт Маґочій, Кветослава Копорова, Володимир Фенич, Натан Маркс, Валерий Падяк, Матарина Бабчакова і проф. Ніколяс Купеньскій. Проґрам школы окрем стандардовых лекций, обнимат і додатковы активности, як прогулькы, варштаты, авторскы стрічы. Того рока Studium Carpato-Ruthenorum першый раз приде з візитом до Руской Бурсы в Ґорлицях, де познают м.ін. роботу нашого радия і порталю, выступит тіж ансамбль Терочка.

Поправит ся інфраструктура підкарпатской части Головного Бескідского Шляку

6 млн зл будут коштувати інвестициі з проєкту «Головный Бескідскій Шляк – Центр Активной Туристикы Польскых Карпат». В Маршалківскым Уряді в Ряшові были того тыжня підписаны три догваріня на реализацию задач. Векшына середків походит з европейскых фондів (22,1 млн зл), решту выложыт самоуряд підкарпатского воєвідства. Основным цілю проєкту є поправа інфраструктуры Головного Бескідского Шляку на обшыри воєвідства. Додатково, в Буковску вознесут видокову вежу, в Прелуках поставлят туристичну крыівку-притулок до хованя ся перед дощом, выремонтуют уж істнуючы, напр. в околицях Рыманова ци Івонича, поставлят інформацийно-історичны таблиці, тыкаючы м.ін. воєнных цмонтерів, в видоковых місцях замонтуют лавкы. Головный Бескідскій Шляк то єден з найкрасшых в Польщы. Веде через цілы Бєщады, Низкій і Сандецкій Бескіды, пак через Ґорцы і Жывєцкій і Шлезскій Бескіды. Його долгіст то близко 500 км, веде через три воєвідства: шлезскє, малопольскє і вкінци – підкарпатскє. Реализацию проєкту попередил аудит проведеный в 2022 році.

В Ясюнці станул крест в памят бывшых жытелів села

Припоминаме, што в найблизшу неділю 9. червця/юнія в Ясюнці одбуде ся посвячыня промапятного преста на памят бывшых жытелів села, якы до 1947 р. заселяли тоту місцевіст. Подія зачне ся о 11.00 год. Божеском Літургійом в церкви в Ждыни. Богослужыня очелит владыка Паісий, архиєпископ православной перемышльско-ґорлицкой єпархіі. Пак присутны участникы підут до Ясюнкы, де одбуде ся посвячыня памятника. Ясюнчане перед выселіньом частично приналежали до православной церкви – доходили до часовні в недалекій Баници. Селян выгнано в рамках Акциі «Вісла» 10. червця/юнія 1947 р. Подля офіцийных даных выселено 182 особы. Ясюнчане трафили м.ін. в околиці днешніх Студзьонок і Рудной на Нижнім Шлеску.