Ци бесідуваня по лемківскы влият на стан нашого здоровля?

По што меншынам права? Ци меншыны сут дискримінуваны? Марґінализуваны? Стиґматизуваны? Кєд так, то в якій спосіб? Што з тым робити? Як хоснувати своі права? Кому має на тым залежати? Што дає хоснуваня меншынового языка? Ци лучыт ся тото даяк зо здоровльом і загальным добрым самопочутьом?

Спрібуєме найти одповід на вшыткы тоты звіданя на стрічы «Языковый антидот», котра пройде в пятницю 7. червця/юнія 2024 р. о 11.00 год. в Ґалериі Штукы Двір Карвациянів в Ґорлицях. Своім академіцкым і експертскым знаньом поділят ся з нами дві дослідничкы, активні діючы для ревітализациі языків, выдатны вчены: проф. Олена Дуць-Файфер з Ягайлоньского Університету та проф. Юстина Олько, яка веде Центр Заанґажуваных Досліджынь над Культуровым Тырваньом на Выділі «Artes Liberales», што діє при Варшавскым Університеті.

Дослідникы звязаны з Центром Заанґажуваных Досліджынь над Культуровым Тырваньом пару років бадали в рамках проєкту «Языковый антидот» влияня досвідчаной етнічныма меншынами і міґрантами дискримінациі на здоровля і загальне задоволіня з жытя. Провірювали тіж, якій єст хосен з захованя корінных языків та сильной етнічной достоменности.

Баданя обняли пару меншыновых ґруп в Польщы, Мексику, Сальвадорі і в Італиі. Кєд іде о ґрупы в Польшы, участ в досліджынях брали: Лемкы, Кашебы, Шлезакы і Вілямівяне. Дослідникы провірили тіж влияня пандеміі COVID-19 на тоты соспільности.

Результаты бадань возникли в проєктовій публикациі пн. «Меншыны і іх языкы в кризі». В опрацуваню находят ся тіж практичны рекомендациі і розвязаня, якы можут помочы поправити обставины фунґуваня меншыновых ґруп в Польщы. Стрічы, котра одбуде ся 7. червця/юнія 2024 р., товаришыла буде промоция лемківскоязычного выданя той книжкы.

«Наш проєкт основаный был на спілпрацы академіцкых дослідників з представниками локальных соспільности, в тым корінныма експертами і активістами» – чытаме во вступі публикациі авторства проф. Юстины Олько. «Зато тіж зміст той книжкы лучыт тексты основаны безпосередньо на результатах інтердисциплінарных академіцкых досліджынь з презентацийом перспектив і досвіду активістів заанґажуваных в розмаіты формы діянь для
своіх соспільности. Думаме, же академіцкы і незалежны перспективы в сутьовый спосіб ся дополнюют і сут необхідны для ліпшого зрозумліня проблемів, якыма ся занимаме» – прочытаме дале.

Бесідуваня по свому то ліпше самопочутя наштоден?

Ци треба нам формувати барже приязны обставины для функцийонуваня меншыновых ґруп? Ци тоты обставины уж сут, лем треба знати, чого мож жадати, о што просити, што повинно быти дотримуване? Кілько залежыт од прихыльности урядників і ци залежыт? А кілько то квестия нереспектуваня переписів?

«Серед Лемків дискримінация мала сутьове значыня для іх психічного добростану, то значыт загального почутя задоволіня з жытя (…). Чым высшый рівен дискримінациі зо взгляду
на походжыня деклярували лемківскы респонденты, тым низшый был іх психічный добростан» – чытаме в публикациі. Ціліст книжкы доступна єст в польскым языку за тым мотузком, по лемківскы гев.

«(…) працы нашого проєкту вказали, же частійше хоснуваня лемківского языка вяже ся з высшым психічным добростаном серед Лемків. Чым веце досліджаны особы бесідували по лемківскы або хоснували го в інтернеті, тым веце одчували позитивных емоций звязаных з бесідуваньом по лемківскы, а в консеквенциі деклярували высшый психічный добростан. Частійше хоснуваня лемківского языка вязало ся тіж з рідшыма симптомами історичной
травмы (…)» – подают дослідникы.

Проф. Юстина Олько, проф. Олена Дуць-Файфер

Запрошыня до участи в стрічы приняли дві академіцкы дослідничкы, выдатны вчены: проф. Юстина Олько в Варшавского Університету та проф. Олена Дуць-Файфер з Ягайлоньского Університету.

Проф. Юстина Олько єст історичком, социйолінґвістком і етноложком. Працує на Выділі «Artes Liberales» Варшавского Університету, де веде Центр Заанґажуваных Досліджынь над Культуровым Тырваньом. Занимат ся досліджаньом істориі, культуры і языка Індиян Науа, проблематиком меншыновых языків, языково-культуровом ріжнорідністю, травматизацийом і аґентивністю корінных ґруп, а тіж вельоязычністю. Єст заанґажувана в ревітализацию загороженых языків етнічных меншын. Двараз отримала ґрант Европейской Рады дс. Науковых Досліджынь. В 2020 остала лавреатком конкурсу Falling Walls в катеґориі гуманістичных і социяльных наук за «буріня мурів медже академійом і локальныма
соспільностями для языковой ріжнорідности». В 2013 р. была одзначена Кавалерскым Крестом Ордену Одроджыня Польщы і отримала Burgen Fellowship Academia Europaea.

Др габ. Олена Дуць-Файфер, проф. ЯУ – літературознавчыня, лемкознавчыня, історичка штукы, редакторка і поетка. Має функцию кєрівничкы Катедры Росийского Літературознавства в Інституті Східньославяньской Філолоґіі Ягайлоньского Університету. Была основательком напряму/специяльности росийска філолоґія з русиньско-лемківскым языком на Педаґоґічным Університеті в Кракові, де выкладала лемкіскій язык, культуру і літературу. В роках 2005–2014 репрезентувала Лемків в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Єй науковы заінтересуваня то: література а етнічніст, література етнічных меншын, меншыновы дискурсы, меджекультуровы реляциі, антрополоґія літературы, ревітализация загороженых языків і культур.