То был його рік. Новосільскій притягнул толпы до музеів. Ци притягне і до гандльовых центрів?

Вєдно з запертьом выставы на Королівскым Замку в Варшаві символичні закінчыло ся празднуваня Рока Юрия Новосільского. Якым заінтересуваньом тішыла ся його штука?

Як добрі памятаме, Сойм на єдного з покровителів 2023 рока выбрал Юрия Новосільского, представника модерной штукы. Сотна річниця народин артисты была одсвяткувана в спектакулярный спосіб. Зорґанізувано цілый шор выстав по цілій Польщы. Експозициі мож было обзерати в публичных і в приватных інституциях.

В другым примірі была то головні краківска Ґалерия Стармах, ініциятор празднуваня. Выставом «Працовня Юрия Новосільского» в січни/януарі 2023 рока заінавґурувано святкуваня. Але то не Краків был місцьом, де штука творці выкликала найвекше заінтересуваня публикы – в Варшаві зорґанізувано дві выставы, котры в скали державы тішыли ся популярністю міряном десяткями тисячів гостів.

Новосільскій в ґалериях, музеях…

Найвекшым фреквенцийным успіхом вказала ся ретроспективна выстава в Захенті. Од половины листопада/новембра до початку лютого/фебруара, значыт в нецілы три місяці, зобрала коло 43. тис. обзерачів. Мож ся сподівати, што кєд бы продолжыли єй до марця, то результат перекрочыл бы 50 тис. Великым заінтересуваньом тішыл ся і Королівскій Замок – выстава «Штука смотріня. Новосільскій і інчы» – выходячы напроти гостям выдолжыли термін обзераня о тыжден. Орґанізаторы не сподівали ся аж так великой фреквенциі. Выставу, заперту перед місяцьом, обізріло понад 33 тис. осіб. Єй вернісаж прошол початком грудня/децембра минулого рока.

В місті народин і смерти Новосільского, Кракові, Нацийональный Музей зорґанізувал выставу «Новосільскій. В сотну річницю народин», але через піл рока фреквенция вынесла нецілых 20 тисячів осіб. Варшава притягнула видимо векше чысло обзераючых, але траба зауважыти, што разом тоты три выставы виділо близко 100 тисячів осіб!

Менше заінтересуваня однотували в Музею Штукы в Лодзи. Орґанізаторы рішыли припомнути, што в тым місті артиста прожыл парунадцет років жытя – мешкал гын цілы 50. рокы ХХ ст. і на початку 60. років. Медже половином жолтня/октобра а кінцьом лютого/фебруара показ «Новосільскій в Лодзи» згромадил 8,5 тис. гостів.

В Ґданьску річницьова выстава складала ся з єдного образу. В рамках циклю «Докладні!» орґанізаторы вказали «Акт» з 1978 рока. Видіти го пришло 13,5 тис. осіб, зато в тым примірі менше значыт… веце.

Публика не завела през цілый рік празднуваня Рока Юрия Новосільского, што мож узнати за великій успіх. І певністю ідучы за сесом популярністю, єдна з польскых марок одежы рішыла схоснувати образы Новосільского і перенести іх на полотно, але тото, што бране до шытя облечыня.

Никого уж певно не чудуют репродукциі знаных творів штукы на кошельках, торбах, шкарпетках, але ци боксеркы з «Женами з пляжы» Новосільского то уж пересада?

Новосільскій на кабатах, кошельках, білизні…

«Выразистый, скомпликуваный, вельокультуровый, з небанальном біоґрафійом – як мало котрый артиста надає ся на героя масовой культуры. Харизматична особовіст: недошлый монах, роздертый медже славістю а велькістю, праві artiste maudit – од долшого часу был ідеальном темом анеґдот і леґенд, стал ся тіж спокусливым сюжетом для інчых творців» – пише Кристина Черні в дописі «Маляр ікон як ікона. Юрий Новосільскій – герой і жертва попкультуры».

Історичка штукы і знавчыня творчости артисты твердит, што краківскій маляр інспірувал не лем інчых артистів (єст днес єдным з частійше портретуваных артистів), але і авторів слуховиск, балетовых ци театральных спектаклів, аж і поетів. Вершы дедикували му м.ін. Тадеуш Ружевич ци Єжы Гарасимович.

«Штука Новосільского помалы зачала входити до повсякденной іконосферы; выразисты, декоративны образы трафляли на окладинкы кольоровых маґазинів, збірок поезиі, авкцийных каталоґів. З нагоды Різдва, Великодня – аж і штоденны ґазеты фурт охочо репродукуют на наголовковых странах як раз його іконы» – пише Черні.

По його творчіст сягнул вкінци світ моды. Варшавкса проєктанкта моды Каміля Ґавіньска-Касперска, захоплена естетиком іконописця, получула ю з літурґічным облечыньом в жіночо-чутливым вариянті.

Актуальні творчіст Новосільского мож обзерати на выставах знаной одежовой маркы Medicine, польска марка хвалит ся, што од десятьох років піднимат ініциятивы з погранича культуры і штукы. На іх лахах мож было видіти роботы м.ін. Маґдалены Парфєнюк, Жана Мішеля-Баскія. Циклично являт ся колекция Eviva l’arte посвячена малярству і Польска Ґрафіка, яка творена є во спілпрацы з незалежныма артистами.

Марка купила права до схоснуваня 15 робіт Новосільского (ліценцию дал Анджей Стармах, краківскій маршанд, історик штукы, бывшый приятель Новосільского, презес Фундациі Новосільскых). Неє серед них ікон, але напр. «Моноґрафія незнаємой» нашла ся на підкошельці з баволны за 69,90 зл, «Муринка на пляжы» на шкарпетках (49,99 зл), а парунадцет інчых образів в колажы на боксерках (дуопак за 79,90 зл).

«Штука повинна быти присутна в публичным просторі. В тым примірі пропозиция вышла од Medicine. Скорше не знал єм той фірмы. Переконали ня інчыма проєктами, м.ін. тым з Шымборском» – бесідує Анджей Стармах.

Краківскій колекцийонер бесідує, што єст задоволеный зо спілпрацы. «Такы получыня діют ся на цілым світі. Треба лем пильнувати якости. Зато даючы ліценцию заґарантувал єм сой акцептацию выгляду цілости. Не одшмарил єм боксерок» – повіл.

Боксеркы єднак порушили вельо осіб. Бо прецін Новосільскій то маляр, котрого творчіст, не лем сакральна, має міцну метафізичну основу. Не вшыткым любителям його штукы сподабала ся білизна з коляжом мастера. «То перекрочыня границі», «Чудує ня тота дослівніст, прецін Новосільскым мож субтельнійше ся інспірувати, напр. через зоставліня кольорів облечыня» – коментуют інтернауты.

«Новосільскій стал ся модным малярьом, його роботы сут пожаданы колекцийонерами-нуворишами. Добрі єст мати го на стіні, але одбераный єст радше поверховні. Цілый внутрішній, мрачный нурт, ціла глубина і драма того малярства остают неодчытаны» – пише Кристина Черні. Звертат тіж увагу на процес банализациі, котрый проходит при нагоді комерциялизациі штукы: «То не проходит безкарно. Повісиш над бюрком репродукцию Сонечників ван Ґоґа? Певно ніт, бо то кус уж ганьба, правда? А прецін то чудовый, драматичный образ. Але одколи трафил на шкарпеткы, черевікы і парасолі – тото ся переіло».

На своім профіли на сіти Facebook Кристина Черні коментує тіж факт переробліня порушыня інтеґральности твору. «Найвекшый мій спротив родит форма коляжу. Право авторскє боронит чогоси такого як інтеґральніст плястичного твору, не мож го безкарно кадрувати, вытинати, перерабляти. Єст на тото окремый параґраф. А гев посікали і зробили вытинанку-тапету з парунадцетьох пофраґментуваных образів Новосільского. То єст ефектовне, бо то сут (тіж) декоративны образы, але думам, же недопущальне».

Фот. Пресовы материялы Medicine