Основатель Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности Пейтер Длуґош поінформувал, што в пятницю 22. марця тр. зложыл до Державного Судового Реґістру внесок о заперестаня ліквідациі стоваришыня. Долучыл до него засуджыня Европейского Трибуналу Прав Чловека, котрый узнал, же Польща нарушыла в тій справі Европейску Конвенцию Прав Чловека.
«Попросили сме о поясніня, што дале маме зробити як ліквідаторы, жебы Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности могло діяти згідно з правом. В правных актах є докладні описаный процес ліквідациі, але не стежка одверніня того процесу. То буде свого рода прецеденс» – повіл Длуґош вчас пресконференциі.
Припомнул, што десят років тому стоваришыня чыслило 1500 членів і 12 тереновых кружків.
«По опубликуваню засуджыня Европейского Трибуналу Прав Чловека зачали сме одберати телефоны і майлі од осіб заінтересуваных долучыньом до стоваришыня. В звязку з тым 2. квітня/апріля 2024 р. урухомиме записы через інтернетовый формуляр. Само принятя пройде аж товды, коли одзыскаме статус правосубєктности» – заповіл Пейтер Длуґош.
Як одвернути ліквідацию?
Пояснил, што предовшыткым хоче, жебы Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности вернуло до меритоичной діяльности. Серед пріоритетів вымінил стремліня до узнаня шлезской етнічной меншыны, через новелизацию уставы о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку. Серед плянів є і основаня центра еманципациі, котрый документувал бы стремліня Шлезаків до узнаня іх окремой достоменности.
Найвисшый Суд в 2013 році узнал, што назва Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности вводит в блуд, бо суґерує істнуваня окремой шлезской нацийональности. Підкрислил іщы, што звязана з тым діяльніст ослаблят інтеґральніст польской державы (!). В наслідстві черговы суды наказували ліквідацию стоваришыня, котре не згодило ся, жебы выкрислити шлезску нацийональніст з назвы і статуту.
Европейскій Трибунал Прав Чловека 14. марця тр. засудил, што Польща порушыла 11. артикул Европейской Конвенциі Прав Чловека, ліквідуючы Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности.
«Запис о свідомости приналежности до меншыны та о захованю і розвитку культуры меншыны не може быти узнаный за загорозу для демократичного соспільства, аж і коли може выкликувати напятя» – подал Европейскій Трибунал Прав Чловека.
В поясніню написано, што польскы суды не представили одповідніх доказів, жебы діяльніст Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности узнати за загорозу для публичного порядку. Зас 11. артикул Европейской Конвенциі Прав Чловека дає каждому право до свобідного і мирного громаджыня ся і стоваришаня. Записано в ним, што тото право не може підлігати інчым ограничыням як тоты, котры окрислят устава і сут необхідны з увагы на захованя публичной безпекы, охорону порядку, протидіяня переступствам ітп.
Проєкт уставы переданый до дальшых робіт
В середу 20. марця тр. Сойм ПР не згодил ся, жебы одшмарити в першым чытаню проєкт уставы в справі узнаня шлезского языка за реґіональный язык, передал го тым самым до дальшой роботы в комісиі нацийональных і етнічных меншын. Вчас соймовой дебаты парократно явили ся госла, што черговым кроком буде проба узнаня шлезской етнічной меншыны. Зложыти проєкт уставы в тій справі задеклярували політикы лівиці.
«Нашы спільны намагы од вельох років стремлят до того, жебы Шлезакы были узнаны за етнічну меншыну. О кілько в примірі узнаня шлезского языка єм уміркуваным оптимістом, то здаю сой справу з того, што узнаня шлезской етнічной меншыны може выкликувати вантпливости в президентскым палаци. Прошу єднак памятати, што каденция Анджея Дуды неодолга ся скінчыт, зато можеме быти на посліднім етапі до реализациі шлезскых амбіций» – оцінил Єжы Ґожелік, лідер Руху Автономіі Шлеска.
Вчас повселюдного спису в 2021 році шлезску нацийональніст задеклярували 596 224 особы, а хоснуваня шлезского языка в домашніх контактах потвердило 467 145 осіб.