Европа в справі Шлезаків

В четвер 14. марця 2024 р. Европейскій Трибунал Прав Чловека в Штрасбурґу опубликувал вырок в справі Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности. Трибунал узнал, што польскы суды порушыли 11. артикул Европейской Конвенциі Прав Чловека, ґарантуючый право до свобідного стоваришаня ся.

Згідно з засуджыньом Европейского Трибуналу Прав Чловека, дошло в Польщы до порушыня 11. арт. Конвенциі о Охороні Прав Чловека і Основных Свобід, якій ґарантує право до свібідного і мирного стоваришаня ся. Право тото не може підлігати інчым ограничыням як тоты, што сут необхідны з увагы на захованя публичной безпекы, охорону порядку, протидіяня переступствам ітп. Такы ограничыня мусят выникати з уставы.

Судовы перепыханкы медже Стоваришыньом Осіб Шлезской Нацийональности а польскыма судами

Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности было зареґіструване кінцьом 2011 р. Рейоновым Судом в Ополи. Опольска прокуратура узнала, што постанова о реґістрациі перечыт уставі о нацийональных і етнічных меншынах, в котрій неє бесіды о шлезскій нацийональности.

Скінчыло ся на тым, што в 2013 році Найвисшый Суд наказал діячам Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности усунути з назвы і статуту стоваришня вшелеякы квестиі, што одкликуют ся до «шлезскости». Суд оцінил, же Шлезакы не сут окремым народом, зато не може діяти стоваришыня з назвом односячом ся до шлезской нацийональности.

Подля Найвисшого Суду реґістрация Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности была бы дорогом до узнаня шлезской нацийональной меншыны. Суд покликал ся товды на засуджыня Европейского Трибуналу Прав Чловека в польскій справі з 2001 рока, в котрым вказано, же процедура реґістрациі стоваришынь може быти єдном з доріг узнаня нацийональной меншыны. Ішло товды о реґістрацию Звязку Люди Шлезской Нацийональности. Европейскій Трибунал Прав Чловека унзал, што польскы власти одмавляючы реґістрациі общества о тій назві «не перешкодили в основаню згромаджыня для выражаня і пропаґуваня характеристичных примет меншыны, лем запобігли основаню оравной єдиниці, котра через реґістрацию і назву достала бы специяльный статус і звязаны з ним привілегіі в світлі выборчого права. Одмова реґістрациі мусит быти узнана як необхідна в демократичным соспільстві».

По вычерпаню судовой дорогы в Польщы Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности зложыло скаргу до Штрасбурґа.

Право до стоваришаня ся для каждого

В четверговым засуджыню Европейскій Трибунал Прав Чловека ствердил, што власти в Польщы не выказали, же назва скаржучого ствоаришыня і зміст двох постанов його статуту, што односят ся до «шлезской нацийональности», могли становити загорозу для публичного порядку. Зато рішыня о выреґіструваню Стоваришыня Осіб Шлезской Нацийональности порушат Европейску Конвенцию Прав Чловека в обшыри свободы згромаджынь і стоваришаня ся. В засуджыню підкрислено, што в Польщы приналежніст до шлезской нацийональности подає веце як піл мілийона осіб.

«Засуджыня Европейского Трибуналу Прав Чловека може принести як наслідство узнаня шлезской етнічной меншны» – коментує др Маґдалена Пулторак, експертка до справ медженародного права з Выділу Права і Адміністрациі Шлезского Університету в Катовицях.

«Не сме сепаратистами»

Подля експерткы, безпосереднім наслідством засуджыня повинно быти затриманя процесу ліквідациі стоваришыня. «Цікавшы видят ся мі єднак посередні наслідства» – бесідує др Пулторак. «По перше – узнаня шлезского языка за реґіональный язык, што з огляду на 100 конкретів на першых 100 днів урядуваня має шансу на результат в формі зміны уставы о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку. По другє – ревізию спомненой уставы в обшыри выказу етнічных меншын і узнаня за таку шлезску меншыну». Проблемом остає іщы реализуваня засуджынь Европейского Трибуналу Прав Чловека в Польщы.

«Узнаня Шлезаків за етнічну меншыну вычерпує нашы амбіциі. Не сме сепаратистами. Хочеме быти гордыма громадянами Польщы шлезской нацийональности. Тот страх, што то даяк загорозит безпеці державы, є беззасадный. Польща была, єст і буде вельокультуровом державом, што становит єй силу» – скоментувал четвергове засуджыня Европейского Трибуналу Прав Чловека европосол Лукаш Когут.

Оцінил він, што засуджыня Европейского Трибуналу Прав Чловека то історичный момент в дебаті о узнаня шлезского языка за реґіональный язык і Шлезаків за етнічну меншыну. «Борба вельох поколінь шлезскых реґіоналистів была днес [ден поданя засуджыня – прип. ред.] узнана Европейскым Трибуналом Прав Чловека, котрый рішыл, же маме право до свойой достоменности, языка, нацийональности і єднаня ся як Шлезакы» – подал европосол Когут.

Што рішат послы і посланкыні?

О два дни, 21. марця 2024 р., в польскым Соймі має пройти перше чытаня проєкту уставы в справі узнаня шлезского языка за реґіональный язык. Наданя му такого статусу то єдна з передвыборых обітниц Громадяньской Коаліциі та Польщы 2050 і Новой Лівиці.

«Узнаня шлезского языка за реґіональный язык то єдно, але то тіж найвысшый час, жебы Шлезакы і Шлезачкы были узнаны в Польщы за етнічну меншыну. Такій бо є фактичный стан – сме найвекшом неузнаном етнічном меншыном в Польщы. І будеме бороти ся о узнаня того статусу та нашы права – як горды громадяне Польщы і Европы, але шлезской достоменности» – коментує Лукаш Когут.