Сумар дня на 13. марця 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. марця 2024 р.

Шторічне зобраня членів Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях

В найблизшу суботу, 16. марця, одбуде ся загальне зобраня членів Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Згідно зо статутом Стоваришыня, загальны зобраня одбывают ся раз на рік. Одобраный буде справопис з діяльности заряду за 2023 р. і выбраны власти на нову річну каденцию. Загальне засіданя членів то тіж нагода, жеби вести бесіды на тему дальшой діяльности орґанізациі і єй пріоритетів на будуче. В тот сам ден заплянувана єст і технічно-орґанізацийна стріча членів редакциі радия і порталю ЛЕМ.фм, а на 17.00 год. запрашаме вшыткых на авторску стрічу з Петром Медвідьом – як раз Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях печатало осіню минулого рока дебютантску збірку поезиі нашого редакцийного колеґы пн. «синьов країнов». Бесіду модерувал буде Петро Мурянка.

Ци шлезскій язык в кінци остане узнаный?

О тыжден 20. і 21. марця буде проходило осме засіданя польского Сойму десятой каденциі. В порядку засіданя першого дня є перше чытаня посольского проєкту уставы о зміні уставы о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку з поясніньом посланкыні Монікы Россы з Громадяньской Коаліциі. Цілю зміны меншыновой уставы є надати статус реґіонального языка шлезскому языкови. Шлезскій язык остал бы тым самым дописаный до уставы при кашебскым языку. Окрем того – в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных Меншын нашли бы ся представникы соспільности хоснуючой шлезскій язык як реґіональный язык. Подля даных з Повселюдного Спису з 2021 рока 529 тисячів громадян польской державы деклярує хоснуваня шелзского языка. Од років шлезска соспільніст, ріжны інституциі, в тым науковы і експертскы, та ріжны середовиска, в тым політичны, лоббуют о узнаня окремости Шлезаків і шлезского языка – перше чытаня в Соймі посольского проєкту уставы зміны меншыновой уставы в тій квестиі значучо приближыт правне узнаня стремінь Шлезаків. Як коментує в сіти Facebook інфомрацию о чытаню проєкту уставы єден зо шлезскых активістів Рафал Жепка – «успіх буде аж товды, коли Президент Польщы підпише уставу».

О. Адам Горбаль капеляном любіньскых стражаків

Перед тыжньом в Повітовій Державній Коменді Протиогньовой Стражы в Любіні о. Адам Горбаль отримал декрет, на основі котрого архієпископ Юрий, православный войсковый ординарий, менувал о. Горбаля капеляном любіньскых стражаків. Вручыня декрету прошло при присутности бриґадира Ерика Ґурского Коменданта Повітовой Державной Протиогньовой Стражы та Ґжеґожа Обары Презеса Заряду Повітового Одділіня Союзу Охотничой Протиогньовой Стражы. Декрет о. Адамови Горбальови вручыл о. Марек Боніфатюк, Нижньошлезскій Православный Капелян Стражаків. О. Адам Горбаль наштоден є парохом православной парохіі Успінія Пресвятой Богородиці в Зимній Воді та парохіі покровы св. Михала Архангела в Михалові.

З Вроцлавя до Варшавы в 4 годины

Нижньошлезска Желізниця зложыла внесок до Уряду Желізничного Транспорту в справі урухомліня штоденного експресового получыня з Вроцлавя до Варшавы. Потягы Нижньошлезской Желізниці будут переізджати речену трасу в неполны 4 годины. Скороченый час переізду выникал буде з ограниченого чысла пристанків – потягы будут ся затримувати лем в штырьох місцевостях медже Вроцлавьом а Варшавом. Плянуют, жебы експрес до Варшавы был скомунікуваный з інчыма потягами, напр. з Ліґниці ци Любіна. В зложеным внеску выізд з Вроцлавя буде о 9.40, поворот з Варшавы – 17.15 з приіздом до Вроцлавя о 21.10 год.

Ден Шолтыса в Польковицях

З надогы понедількового Дня Шолтыса з шолтысами Ґміны Польковиці стрітили ся представникы польковицкого ратуша. Кжыштоф Нестер, заступця бургомайстра Польковиц, повіл, што є то соспільні одповідальна роля, бо шолтыс не лем внескує до уряду ци о ремонты ци інчы інвестициі, але є то все перша особа, котра може помочы потрібуючым в селі, особа, котра знат, як фунґує дане село. Стріча была нагодом до желань і до подякувань за спілпрацу – тогорічне празднуваня Дня Шолтыса буде посліднім, якє одбыл бургомайстер Лукаш Пузнєцкій будучы на тій функциі. Миняючу каденцию спілпрацы в заряджаню ґміном оцінил позитивні.