В Переґу Маре засідала СРР. Одбыла ся і конференція русиністікы

В пятніцю 1-го марца 2024-го року в румуньскім Переґу Маре зышли ся членове Світовой рады Русинів (СРР), на чолі із председом Світового конґресу Русинів (СКР) Штефаном Лявинцьом, на 3-ім реґуларнім засіданю СРР в меджіконґресовім періоді.

В рамках засіданя были членове рады участны і на святкованю Дня Русинів Румунії, котрый є встановленый на 3-го марца, а так само на конференції під назвов Русиньска історія і русиньскый язык в теперішнім світі.

Конференція і културный проґрам

В пятніцю проґрам почав конференційов русиністікы. Орґанізатором была Світова рада Русинів і Културный центер Русинів – Александер Духновіч.

На конференції, котрой презідію творили Др. Штефан Лявинець, Др. Ґеорґій Фірцак і отець Василь Бойчук, выступало десять реферуючіх.

Доц. Валерій Падяк свій реферат присвятив біоґрафії Євґенія Фенцика. Русиніста із Сербії, проф. Михайло Фейса, занимав ся  конфесіоналныма школами в Бачці. Проф. Михаіл Капраль, кодіфікатор мадярьской варіанты русиньского языка, бісідовав о топонімії в одношіню ку проблемі орфоґрафічной нормы.

Др. Маріянна Лявинець презентовала книгу вызначного сучасного русиньского писателя із Підкарпатя, Александра Купара, під назвов Сокотім свуй язык.

Далшыма выступаючіма были Марія Саґін, котрой темов были Русины і русиньскый язык в Румунії, далше Світлана Мурешан, яка бісідовала о Русинах з Марамороша, і Світлана Бойчук, котра участным прочітала реферат на тему історії Русинів із Великого Переґу (Переґу Маре, позн. ред.).

Член Світовой рады Русинів за Словакію Мартін Караш на конференції выступав із рефератом о жывоті русиньского будителя Александра Павловіча, а выступив і Миколай Деревяник, котрый одпрезентовав історію русиньскых дротарів із Спіша.

Першый день закінчів ся святочнов академійов, котра была присвячена народному святу – Дню Русинів Румунії.

В суботу робоча часть

В суботу 2-го марца проходила робоча часть, коли одбыло ся 3-тє засіданя Світовой рады Русинів. Єдным з пунктів засіданя, котрый быв обговореный членами СРР, была інформація о рихтованю XVIIІ. Світового конґресу Русинів, котрый орґанізує в слідучім році членьска орґанізація із Румунії.

Як выходить із того, што было обговорено на засіданю, конґрес має одбыти ся першый тыждень місяця юна 2025-го року в румуньскій столиці Бухарест.

Світова рада так само проїднала інформацію о господаріню за 2023-ій рік а плачіня членьского на 2024-ый рік. Бісідовало ся і о далшых актівностях членьскых орґанізацій СКР у окремых країнах, а так само потвердила ся Декларація о співпраці із штирьома русиньскыма інштітуціями.

Выголошены премії Гетеша і Манайла

На засіданю Світовой рады Русинів обговорило ся і удільованя Премії Василя Турока-Гетеша a Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum.

Премія Василя Турока-Гетеша є удільована Світовым конґресом Русинів особностям, орґанізаціям, асоціаціям і інштітуціям мімовладного сектору, за вызначны резултаты досягнены в рамках розвитку, як і за вынятковы успіхы на ниві презентованя русиньской културы у вшыткых їй аспектах.

Націонална премія за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum, основателями котрой суть Світовый конґрес Русинів і Русиньске націоналне самосправованя міста Вац, є нагороджіньом сучасных русиньскых умелців, котры свойов умелецьков творчостьов зробили значный вклад до розвитку і пропаґації світового русиньского уменя.

Крітерії про обидві премії за 2023-ій рік были на засіданю обговорены, а будуть доступны на офіціалнім сайті СКР. Номінації на тоты дві премії буде мож подавати до 20-го апріля того року.