Шлезакы і Кашебы узнаны за етнічну меншыну?

Европосол Новой Лівиці Лукаш Когут перед тыжньом заповіл, што в 2024 році до Сойму трафит проєкт уставы в справі узнаня Шлезаків за етнічну меншыну.

В січни/януарі 2024 р. до Сойму трафил посольскій проєкт утавы в справі узнаня шлезского языка за реґіональный язык. Попертя той ініциятивы заповіли скорше лідеры парляментарной векшыны, значыт Громадяньской Коаліциі, Третьой Дорогы і Новой Лівиці. Дебата на тоту тему має подля слів Лукаша Когута одбыти ся на першым марцьовым засіданю Сойму.

«Перше мусиме заперти справу узнаня шлезского языка за реґіональный язык. Пак, незалежно од того, ци президент Анджей Дууда підпише уставу, ци ні, як Нова Лівиця зложыме проєкт уставы в справі узнаня Шлезаків за етнічну меншыну. Тото певністю одбуде ся того рока» – повіл посол Когут на стрічы з пресом.

«Не знам, якій буде ефект, як в будучности дойде до голосуваня в справі узнаня Шелзаків за етнічну меншыну. Не мам єднак ниякых вантпливости, што той уставы президент не підпише. Товды в будучым році, уж по президентскых выборах, зачнеме зберати підписы під громадяньскым проєктом уставы о узнаня Шлезаків і Кашебів за етнічны меншыны» – заповіл европосол.

Лемкы, Караімы, Ромы і Татары

Згідні з уставом з дня 6. січня/януара 2005 р. о нацийональных і етнічных меншынах за етнічну меншыну узнає ся ґрупу польскых громадян, котра є менше чысленна од решты жытелів державы, значучо ріжнит ся языком, культуром і традицийом та стремит до іх захованя. Окрем того має свідоміст свойой історичной етнічной спільнотовости, котру высловлює і котрой стереже і хоронит, додатково єй предкы замшекували теперішню обшыр Польщы од найменше стох років, а єй члены не ідентифікуют ся з інчым народом зорґанізуваным в своій державі.

Устава вычыслят лем штырі етнічны меншыны: лемківску, караімску, ромску і татарску. Вычыслят тіж девят нацийональных меншын та єден реґіональный язык – кашебскій.

Mianujom mie Hanka

Кінцьом січня/януара в Колюмновій Сали Сойму з ініциятивы европосланця Новой Лівиці вказана была монодрама Mianujom mie Hanka в выконаню Ґражыны Булкы з Театру Кортез в Катовицях. Был то елемент кампаніі в справі узнаня шелзского языка за реґіональный язык.

«Барз єм рад, же то шезскє катарсис єст з нами. То найліпша форма едукуваня люди, котры не знают, чым єст Шлеск, яка є його істория і ґодка» – оцінил Когут. Сценарий Mianujom mie Hanka то адаптация книжкы Алойзия Лыскы «Нич Ньобе. Выжньошлезска істория». Монодрама подає скомпликувану історию Выжнього Шлеска, котра переплітує ся з дольом наголовковой героіні.