Русиньскый Театер Александра Духновіча в Пряшові приготовив на пятніцю 16-го фебруара 2024-го року далшу премєру в тій театралній сезоні. Драматічный колектів одпремєрує інсценацію єдного із найвызначнішых драматічных текстів 20-го столітя – Чеканя на Ґодота, од ірландьского драматурґа Самуела Бекетта.
Режії абсурдной драмы хопив ся гостюючій режісер Растіслав Баллек, котрый вже з русиньскым театром співпрацовав веце раз. Меджі роками 2001 аж 2008 режіровав у Театрі Александра Духновіча вісем пєс.
Необычайна інсценація
Як за Театер Александра Духновіча інформовав Йозеф Юрчішін, з ідейов зробити в русиньскім театрі Чеканя на Ґодота пришов сам Баллек, котрый є і драматурґом інсценації.
„Вернув єм, тот драматічный колектів знам, і так в одношіню до нього панує і мірный сентімент,“ повів на пресконференції, котра одбыла ся в середу 14-го фебруара, режісер. Директор театру Маріян Марко підкреслив, же з Баллеком хотіли вже скоріше співпрацовати. „Глядали сьме можливости і подарило ся нам найти вольный облачок в календарі режісера. Звыкаме собі, же тяжко поїмати добрых режісерів,“ конштатовав Марко.
„Бекеттова пєса є вынятково файнов принагодов ілустровати одношіня меджі актором і рольов на прикладі Василя Русиняка і Осифа Ткача. Тото капчаня ту існує, зато подля мене піде о необычайну інсценацію, необычайны овбставины їй выникнутя,“ додав Баллек.
Чеканя на Ґодота в ТАД не є пробов якось выліпшыти Бекетта. Пєса має подля режісера тілько уровней значінь, тілько театралных ребусів, же то выкликує лем обдив над авторовым талентом їх такым способом вказати. Текст вышов у 1952-ім році під назвов En attendant Godot, і Бекетт пак пізніше став лавреатом Нобеловой премії за літературу.
Жебы мож было грати і в Полаті
Умелецька шефка ТАД Людмила Лукачікова повіла, же Василь Русиняк, котрый грає Владиміра, і Осиф Ткач, котрый є в пєсі Естраґон, дістали в тых красных акторьскых ролях подарунок ку їх жывотным юбілеям. „Жычу їм, жебы на розділ од Ґодота, котрого в пєсі не дочекають ся, пришла обидвом вдячна публіка,“ підкреслила.
Далшы ролі в новій інсценації мають Осиф Пантликаш, Євґеній Либезнюк і Зденка Кваскова. Сцену і костімы робила Катарина Голкова, котра з Баллеком постоянно співпрацує. „Попросив єм єй, жебы сцена была зроблена так, жебы вмістила ся всядыль, де на заяздах граме, што практікуєме при каждій новій пєсі в нашім репертоарі,“ повів директор Марко, і додав з усміхом на основі властной скушености, жебы ся пєса могла грати і в його роднім селі Полата, як і у Відню.
Чеканя на Ґодота
„Тота абсурдна траґікомедія принесла свому авторови, довтогды мало познатому ірландьскому писательови Самуелови Бекеттови, світову славу, котра завершыла ся уділіньом Нобеловой премії за літературу у 1969-ім році. О Бекеттови бісідує ся, же хоць публіціту не любив, лем о Хрістови, Наполеонови і Ваґнерови написало ся веце як о нім,“ пише ся в анотації ку новій пєсі на сцені ТАД.
„Автор і пєса стали понятями, котры знають і тоты, што літературов ці театром ниґда не занимали ся. Чекати на Ґодота – то понятя зрозуміле майже каждому, і значіть безцільне і абсурдне чеканя на когось ці штось, што наконець ниґда не прийде. І то накурто ціла дія пєсы. Самособов, покля не спомянеме унікатне скапчаня ґротесковой клавновской гравости з глубокым філозофічным роздумом о абсурдности нашого світа. Якраз вдяка тому є Чеканя на Ґодота майже все акторьскым концертом зрілых выпробованых акторів із молодым сердцьом.“
Переклад пєсы Самуела Бекетта Чеканя на Ґодота на русиньскый язык зробив Валерій Купка. Премєра одбуде ся на Великій сцені Театру Александра Духновіча в пятніцю 16-го фебруара о 19.00 год., друга премєра буде в середу 21-го фебруара. Інсценація є співфінанцована з Фонду на підпору културы народностных меншын.