Европа познат лемківску літературу

«Не єст можливе уняти цілу Европу в єден том. Сеса антолоґія є лем урывком імпонуючой сучасной літературы, што вказує ся в языках, котры сут менше знаны особам споза даной соспільности» – пише во вступі до першого тогорічного выданя Trafika Europe: Essential New Literature of Lesser-Known Languages of Europe його шефредактор Клейтон МакКі. Як раз вказало ся онляйнове выданя Trafika Europe, што презентує найліпшы літературны тексты з цілой Европы в тлумачыню на анґлицкій язык. Серед презентуваных сут тіж лемківскы.

Trafika Europe то інтернетовый літературный сайт, на котрым мож найти высокой якости тексты творців з Европы в тлумачыню на анґлицкій язык. Є продолжыньом попереднього проєкту – друкуваного квартальника Trafika з новом белетристиком і поезийом творців з цілого світа, што менше сут знаны анґльоязычным чытачам.

Тепер Trafika Europe хоче одновити ролю літературы в ведіню европейской дискусиі о культурі, вводжыню новых голосів, підпераню спілпрацы і творіню свого рода соспільности.

Европа богата в менше знаны языкы

Найновше выданя презентує єденадцет літературных фраґментів в ориґіналі написаных по: корннвалийскы, латґальскы, люксембуржскы, фарерскы, саамскы, бретоньскы, ірляндскы, баскійскы, ромскы, в йідіш і, што барз тішыт, же наша література была зауважена і выріжнена – по лемківскы.

«Культурове зріжницюваня Европы стало ся для ня істо ясне, аж вчас роботы над том антолоґійом. До Рады Европы належыт разом 46 членьскых держав, што уж вказує на великє чысло культурового і языкового зріжницюваня континенту. Як возмеме до увагы, што в векшости держав є што найменше єден реґіональный язык – а в векшости держав єст іх о вельо веце – Европа явит ся значучо барже знюансувана під оглядом языковой ріжнорідности» – пише во вступі Клейтон МакКі.

Як трафні спостерігат – тяжко є обрахувати, кілько є вшыткых менше знаных языків і іх хоснувателів, на што немале влияня мали ведена політика і істория, котры дозваляли або ніт на акцептацию ци узнаня вшыткых языків. Вартат підкрислити, што шефредактор часопису не хоснує девалюючого окрисліня «малый язык» а, як раз, «менше знаный язык».

«Зробити розріжніня медже знаным а менше знаным языком было найважнійшым кроком при рішынях тыкаючых того выданя» – пояснят МакКі. «Не могли сме просто выелімінувати вшыткого, што уважане єст за державный язык. Примірово, ірляндскій язык єст єдным з офіцийных языків в Ірляндиі, але його істория, чысло хоснувателів і медженародна популярніст певністю одріжнянют го од анґлицкого, другого офіцийного языка той державы. Язык, котрый має статус меншынового языка – як на примір украіньскій в Польщы – подля нашых стандардів ся не кваліфікувал, бо єст головным выдавничым языком і державным языком Украіны. Каждый язык сме індивідуальні розсмотрювали» – констатує.

Презентация лемківской поезиі – Дуць-Файфер, Русинко, Горбаль

По долгых дебатах редакция рішыла, што своє місце в часописі мусит найти і лемківскій голос. В выданю поміщено творчіст Олены Дуць-Файфер. Тоты тексты «презентуют атмосферу містицизму звязану з нашым світом» – описує вершы Клейтон МакКі. «Переведены з лемківского языка Елейн Русинко і Богданом Горбальом вказуют вельо аспектів, котры складают ся на наш світ і нашого духа, зміняючы ся вєдно з нашом подорожом через жытя» – пише дале.

Шефредактор МакКі підкрислят, што презентуваны тексты то лем выбір імпонуючой сучасной літературы, яка вказує ся в языках, котры сут менше знаны особам споза соспільности. «А прецін, подібні як вшыткы европейскы літературны творы, остают творами штукы і культуры, котры вказуют штоси о Европі і о світі, в котрым вшыткы жыєме».

Жебы уможнити дотерти до як найшыршой ґрупы чытачів в антолоґіі презентуваны сут при ориґінальных версиях іх тлумачыня на анґлицкій язык.