ЗІРС выдало далшы дві монументалны історічны публікації

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска (ЗІРС) довгодобо в рамках свойой діятельности занимать ся русиньсков історійов. На своїм конті вже має дакілько філмів, публікацій, котры документують політічны, културны але і умелецькы ці реліґійны аспекты різных історічных періодів народа населеного в Карпатах.

Ку кінцю 2023-го року ЗІРС выдало далшы дві монументалны історічны публікації, котры суть цінным вкладом про вшыткых, котры хоць лем дакус інтересують ся русиньсков історіоґрафійов, причім єдну з них можеме приписати ку популарно-научній літературі, а другу веце ку научным выданям.

Продовжіня Чехословацького світа в Карпатах

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска у 2018-ім році выдало з нагоды святкованя сторічніці першой Чехословацькой републікы публікацію з назвов Чехословацькый світ в Карпатах, в авторстві Владиміра Куштека.

На образовый матеріал, історічны знимкы, богата публікація мала за ціль припомянути собі період розвитку Підкарпатьской Руси в роках 1919 аж 1939, коли тота країна была частьов Чехословацькой републікы.

Пізніше наслідовало выданя продовжіня той публікації під назвов Чехословацькый світ в Карпатах 2. Другый том быв присвяченый історії штоденного жывота на Підкарпатьскій Руси.

В минувшім році ЗІРС выдало далшый том під назвов Чехословацькый світ в Карпатах 3. Книжка, єднако як попередні томы, має тексты писаны на чеськім, словацькім і русиньскім языку, котры знова збогачує величезне множество цінных історічных знимок, якы досвідчують, же Владимір Куштек знова раз серьйозно пробадав архівы.

Чехословацькый період лишыв слід

В третім томі найдеме такы капітолы як Воєньскый жывот в часах першой Чехословацькой републікы, Чеськы і словацькы подникателі в Ужгороді і Хусті, Підкарпатьске астрономічне общество в Ужгороді, Высыланя Чехословацького радія на Підкарпатьску Русь, але дочітаме ся і о розвитку будованя драг а автомобілізмі на Підкарпатю, о земледільстві, гасічах ці о кінах на Підкарпатю, но і много далшого.

„Чехословацькый період в роках 1919 – 1939 лишыв непереглянутельный слід на Підкарпатьскій Руси,“ пише автор в резуме публікації.

„Передвойнове двадцятьлітя принесло про Русинів народне возроджіня нелем в змыслі політічнім, але і в областях образованости а културы. Конштітуція ЧСР ґарантовала можливости розвитку націоналного жывота і захованя властной ідентічности і членам іншых народностей, жыючіх в країні. Вызначным фактором при обнові Підкарпатя была розвинутость западных частей републікы в господарьскій области і области освіты, а в непосліднім шорі участь чеськых і словацькых фаховців на розвитку землі.“

Якраз о тых і далшых фактах подля автора подавають свідоцтва капітолы новой публікації. „В часах передвойнового періоду є в землі зазначеный розвиток і в областях общественного жывота а културы.“

„Свідоцтва і спомины нам приипоминають Підкарпатьску Русь – сусідню землю, з котров сьме жыли в сполочній державі, і котра є частьов сполочной културной і історічній дідовизны,“ закінчує Куштек резуме в новій 184-сторінковій публікації.

Доповнена Країньска граніця професора Шворца

Історік Петер Шворц довгы рокы у своїх научных баданях інтересує ся і темами русиньской історії. Універзітный професор Пряшівской універзіты в Пряшові у 2003-ім році выдав по словацькы публікацію під назвов Країньска граніця меджі Словакійов і Підкарпатьсков Русьов (рр. 1919 – 1939).

Была то першый раз уцілено спрацована моноґрафія, котра захоплює словацько-русиньскы односины в меджівойновім періоді, і їх цілодержавны а меджінародны капчаня на веце як 400 сторінках.

Вєдно із фотоґрафічным матеріалом а добовыма мапами тота книга ілустровала представы різных сторон, як встановити выходну граніцю Словакії, а была нагороджена Премійов Літературного фонду за научну роботу в році 2003, як і Нагородов ректора Пряшівской універзіты.

По двадцятьох роках Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска выдало нову, розшырену верзію той публікації, де найдеме коло єдной третины нового матеріалу. Як повів про нашу редакцію професор Шворц, без нового матеріалу бы ся ани не пустив до другого выданя.

Книга не стратила актуалность

Шворц у вступнім слові пише, же Країньска граніця меджі Словакійов і Підкарпатьсков Русьов (рр. 1919 – 1939) выникла на основі вецерічного баданя в домашніх (словацькых, поз. ред.), як і загранічых архівах – в Празі, Бонні, у Відню. Были в ній схоснованы архівны матеріалы з архіву і депозітарів Народного музея в Празі.

„Од першого выданя книгы у 2003-ім році перешло 20 років, а кедьже інтерес фаховой і лаіцькой публікы о проблематіку словацько-русиньского сполужытя і односин не перестав, докінця якраз наопак, нароснув, схосновав єм пропозіцію Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска, і його председы Інж. Яна Липиньского, приготовити друге выданя книгы,“ пише Шворц.

„Подля реакцій фаховой научной комуніты і цітованя книгы, книга не стратила нич із свойой актуалности, докінця в часі траґічного воєньского конфлікту Росії і Україны, котрый почав у фебруарі 2022-го року, вопрос граніць (державных і країньскых), а етнічности населіня в тім середньоевропскім просторі і історічнім контексті іщі веце укріпив ся,“ продовжує Шворц у своїм вступі.

Граніця была все проблемов

Як пише автор у новім 420-сторінковім выданю великого формату, встановліня будьякой граніці поставленой на етнічных прінціпах было в середньоевропскім просторі одвсе великов проблемов.

„Выходило то з довгодобого етнічного перемішаня населіня різных народностей. Таку проблему не обышли ани Словаци, ани Русины.“ О граніці Шворц пише як о одвікім феномені, котрый в собі обсяговав дві тенденції – єдну, котра капчать, другу, котра одділює.

„Іншак тому не было ани у двох славяньскых сусідів, Словаків і Русинів. Но меджі нима повстав вопрос граніці як досправдовой чары діліня аж по выникнутю Чехословакії на кінцю рока 1918, респектівно в році 1919, кедь частьов Чехословакії стала теріторія днешнього Закарпатя в сучасній Україньскій републіці. Довтогды членове обидвох народів жыли вєдно в Угорьску. В половині 19-го столітя, правда, почали політічны представителі єдных і другых жадати властну автономну теріторію в рамках Угорьска, але вдяка резолутній неволі угорьской влады така державосправна алтернатівна не реалізовала ся. Значіть, не выникала ани жадна граніця меджі Словаками а Русинами,“ пише Шворц, котрый цілу проблематіку словацько-русиньской граніці детайлно бадать на сторінках нового выданя книгы.

Обидві публікації Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска, котры вышли з друку ку кінцю 2023-го року, были підпорены з Фонду на підпору културы народностных меншын.