Семінар карпаторусиністікы быв присвяченый зборнику творів Духновіча

В понедільок 30-го октобра 2023-го року одбыв ся в просторах засідалні Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові 58-ый научный семінар карпаторусиністікы, котрый традічно орґанізовав Інштітут русиньского языка і културы ПУ.

Семінар тот раз быв присвяченый недавно выданій публікації з назвов Александер Духнович: Моя ліра и кимвал, котрой головным упорядковательом є доц. Мґр. Валерій Падяк, к. н. Якраз Падяк, котрый є робітникім русиньского інштітуту в Пряшові, приготовив і реферат, якый участникам одпрезентовав.

Семінар одкрыла ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., яка познакомила участных з біоґрафіов і науковов роботов Валерія Падяка, котрый довгодобо занимать за русиньсков літературов і театром.

Духновіча треба приближыти новій ґенерації

Падяк в рамках свого реферату припомянув, же публікація была выдана при нагоді 220-ой річніці од народжіня русиньского будителя Александра Духновіча, і акцентовав, як потрібне є Русинам познакомльовати ся з творами Духновіча і приближыти тоты творы і новым ґенераціям, єднако як то роблять іншы народы із своїма вызначныма писателями.

Якраз зато зборник є робленый в переважній мірі як транслітерація Духновічовых творів до кіріліці, котра хоснує ся Русинами в сучасности, плус є там переклад єдной пєсы до сучасного языка.

Кедьже Духновіч писав у часі, коли хосновали ся і стары, мож повісти церьковны буквы, котры днесь малохто знать, было треба їх транслітеровати на сучасны буквы. Так само было треба дакотры буквы, котры днесь записують ся діфтонґами, переписати на новый штіл, жебы текст не стратив правилну высловность.

Велерій Падяк звернув увагу, же при різных друках Духновіча зробили ся в переписі текстів хыбы, котры пак было треба доглядати і оправити так, жебы до новой публікації вже ішли правилны тексты написаны будительом. Падяк участным вказав пару конкретных прикладів і описав довгу путь ку тому, жебы найти, што в орґіналнім тексті Дуыхновіча властно было написано.

Отець і герой

Окрім того Валерій Падяк повів і много інтересностей із жывота Духновіча, о котрых ся мало знать, і котры обявив почас свого баданя. Меджі іншым припомянув, же Духновіч быв веселым чоловіком, котрый вів богатый общественый жывот, радо ся стрічав з людми. У нього дома все сиділи тогочасны інтелектуалы, з котрыма дішкуровав.

Але нелем інтелектуалы были його гостями. Александер Духновіч за словами Падяка каждый день варив, готовив стравы, і у нього все обідовало 14 ці аж 16 дітей, бідных русиньскых школярів, котрым дав нелем наїсти, але старав ся і о їх потребы. Як спомянув реферуючій, не позывав лем діти з Пряшівской Руси, але ходили до нього докінця аж Лемковины.

Він, як добрый отець, старав ся і о їх потребы так, же ся їх звідав, і кедь дакому треба было купити штось до школы – перо, зошыт, ці іншы потребы, Духновіч дав дітині грошы, а пак і контрольовав, ці малый школярик купив зо грошы тото, на што му были даны.

Інтересным є і то, же Духновіч быв докінця геройом, котрый спасив дві діти од того, жебы ся затопили, што так само є непознатым фактом.

Участный і председа СКР

Книжка, як то припомянув і Валерій Падяк, была выдана при 220-ій річніці народжіня Духновіча при підпорі Світового конґресу Русинів (СКР), почас котрого одбываня в авґусті того року в Сербії была публікація презентована.

І зато на презентації в Пряшові быв участный председа Світового конґресу Русинів Др. Штефан Лявинець, котрый так само курто приговорив ся участным.

Офіціалным выдавательом книжкы, яка была надрукована в Мадярьску, было Вседержавне общество русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы – член СКР, котре веде Лявинець, і Столичне русиньске націоналне самосправованя в Будапешту, котре веде Др. Маріанна Лявинець, русиниска діятелька в Мадярьску а мама председы СКР.

Як шеф конґресу повів, была то головно заслуга його мамы, котра доїднала ся з Валерійом Падяком, же дають такый вклад ку річніці Духновіча і выдають зборник. На голові конґресу пак зістало „лем“ забезпечіти цілый проєкт по технічнім і фінанчнім боці. Лявинець подяковав, же много далшых русиньскых орґанізацій і самосправовань в Мадярьску придало ся ку думці і фінанчно помогли ку выданю.

Семінар буде і онлайн

На кінцю семінара вже традічно были одпрезентованы найновішы выданя. Меджі іншым одпрезенотвало ся і нове выданя популарной книгы професора Павла Роберта Маґочія з назвов Народ нивыдкы, котра в тім році у Выдавництві Валерія Падяка в Ужгороді вышла в актуалізованій верзії, наприклад з доповненыма новыма даныма по списованях жытелів. Книга натеперь вышла по україньскы. Віриме, же так як попередня верзія, і друге выданя дочекать ся выдань в многых языках, першорядо по русиньскы.

Семінар карпаторусиністікы першый раз ішов і до ефіру, а в найблизшых днях прибуде запис із семінара на онлайн платформах, де го буде мож цілый попозерати.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА