Без лемківской репрезентациі в Соймі

15. жолтня/октобра 2023 р. прошли в Польщы парляментарны выборы до Сойму і Сенату. Попри выборам мож было взяти участ і в Загальнодержавным Референдум. Фреквенция кєд іде о выбераня представників до парляменту вынесла 74,38%, а на референдальны квестиі выповіло ся 40,91% маючых право до голосуваня – част осіб одмовила приняти карту зо звіданями. Як заголосували Лемкы?

Тяжко єднозначно одповісти на звіданя, на кого голос оддали представникы лемківской меншыны в Польщы, понеже такых даных брак. Можеме єднак призріти ся результатам выборів в воєвідствах, на обшыри котрых жыє подля даных з Повселюдного Спису 2021 найвеце членів лемківской меншыны. Нич єднак перейдеме до дрібниц, то пізрийме на загальны результаты.

Найвеце ПіС, але без соймовой векшыны

В польскым соймі засідат 460 посланкынь і посланців. Никотрый з комітетів не здобыл єднак такого попертя, жебы мати векшыну і вести самодільну власт – до того треба 231 мандатів.

Загалом громадяне Польщы оддали 21 966 891 важных голосів на 29 532 595 маючых право до голосуваня, што дає барз высоку фреквенцию – аж 74,38%. Найвеце важных голосів оддали в мазовєцкым воєвідстві (79,27%), пак в лодзкым (76,12%), а на третім місци є великопольскє воєвідство (76,10%). До сойму войдут кандидаты з пятьох выборчых комітетів: Право і Справедливіст, Громадяньска Коаліция, Третя Дорога, Нова Лівиця і Конфедерация.

Найвеце голосів – 7 640 854, што становит 35,38% вшыткых одданых голосів, здобыла партия Право і Справедливіст, тым самым буде мала 194 посольскы мандаты. ПіС найвекшым попертьом тішыло ся в підкарпатскым воєвідстві (52,83%), пак в люблиньскым (47,66%) і свєнтокшыскым (47,07%).

Зараз за ПіС-ом нашла ся Громадяньска Коаліция, на котру оддало голос 30,70% маючых право до голосуваня, значыт 6 629 402 особы. Здобыли 157 мандатів. Найвеце голосів комітет здобыл в поморскым (39,71%), західньопоморскым (39,60%) і любушскым (37,73%) воєвідствах.

Коаліцийный Комітет Выборчый Третя Дорога Польща 2050 Шымона Головні – Польскє Народне Сторонництво здобыл 3 110 670 голосів, што становит 14,40% вшыткых голосуючых. А тых найвеце было в підляшскым воєвідстві (18,86%), пак в великопольскым (16,69%) і варміньско-мазурскым (15,80%). Загальный результат Третьой Дорогы переложыт ся на 65 посольскых мандатів.

До парляменту войдут іщы Нова Лівиця, з результатом 8,61% (26 мандатів), та Конфедерация Свобода і Незалежніст (18 мандатів), котра здобыла 7,16% голосів.

Ци меншыны останут без ниякого безпосереднього підпертя?

Двом кандидатам, што стартували з лист Третьой Дорогы – Янови Войтовичови і Богданови Ґочови, якы одкрыто деклярували задбаня о лемківскы інтересы в припаді достаня ся до Сойму, не повело ся здобыти посольскых мандатів. Ян Войтович, котрый стартувал з Округу но 1 здобыл 8117 голосів, зас Богдан Ґоч, якій стартувал з выборчого Округу но 22 здобыл 485 голосів, найвеце – 266 в коросняньскым повіті. Ян Войтович найвеце голосів здобыл в польковицкым повіті.

О інтересы німецкой меншыны так само не буде кому задбати, є то перша така ситуация од 1991 рока. Дотепер в Соймі все засідал найменше єден меншыновый посол – як раз представник німецкой меншыны. В теперішніх выборах єднак Выборчый Комітет Выборців Німецка Меншына не здобыл одповінього чысла голосів.

Округом, з котрого од років до Сойму доставали ся представникы німецкой меншыны, є тот но 21, што обнимат цілу обшыр опольского воєвідства. Подля результатів Повселюдного Спису з 2021 рока жыє гын 132,5 тис. осіб, што декляруют німецку нацийональніст. То єдиный округ, в котрым стартує ВКВ Німецка Меншына. По підрахуваню голосів в тым округу вказало ся, што ВКВ Німецка Меншына здобыла там 5,37% голосів і нашла ся на шестым місци, што по перерахуваню розкладу голосів методом д’Ондта не дало можливости здобыти посольскій мандат Ришардови Ґаллі.

До Сойму не достал ся ани Євгеній Чыквін, якій старал ся о продолжыня посольского мандату з рамена Громадяньской Коаліциі. В своій вельолітній посольскій роботі зосереджал увагу на нацийональных і реліґійных проблемах меншын, м.ін. одкрыто підпорювал лемківскы стремліня в справі звертаня лісів. Засідал в соймовій Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын.

Лемкы сут барже консервативны ци ліберальны?

Кєд іде о розклад голосів для воєвідств, де жыє найвеце Лемків, выбраны были лем три з найвекшым чыслом представників лемківской меншыны, понеже подля результатів Повселюдного Спису 2021 в каждым з шістнадцетьох воєвідств приголосили ся особы лемківской нацийональности.

В нижньошлезскым воєвідстві, де жыє 5 491 осіб деклярючых ся Лемками, найвеце голосів – 36,00% здобыл комітет Громадяньской Коаліциі. На другым місци є Право і Справедливіст з результатом 30,56% голосів, дале сут: Третя Дорога – 12,48%, Нова Лівиця 10,09%, Конфедерация 6,58%. Выборчый Комітет Безпартийных Самоурядовців ци Выборчый Комітет Польща Єст Єдна не перекрочыли вымаганого порогу 5%, подібні як і в скали цілой державы.

Інакше выглядат розклад голосів, кєд возмеме другє під оглядом найвекшого чысла (2 197) прожываючых гын членів лемківской соспільности воєвідство – малопольскє. Гев найбільше голосів здобыл комітет Права і Справедливости – 41,72%. В ґорлицкым ци сандецкым повітах ПіС здобыл одповідньо 51,85% голосів і 59,08%. В такых ґмінах як напр. Устя Рускє, Санкова і Ропа ПіС тішыт ся попертьом одповідньо: 43,04%, 45,91% і 58,92%.

Громадяньска Коаліция на обшыри цілого воєвідства здобыла 23,49% голосів (21,72% в ґміні Устя Рускє, 17,63% в ґміні Санкова і 10,46% в ґміні Ропа), Третя Дорога: 15,72% (18,24% в ґміні Устя Рускє, 22,10% в ґміні Санкова і 11,93% в ґміні Ропа), Нова Лівиця: 6,83% і Конфедерация – 8,02% голосів – найвеце голосів на Конфедерацию оддали в комісиі в Смереківци – 15,84%.

В любушскым воєвідстві (де жыє 1 668 Лемків) найвекше попертя (і в порівнаню до двох попередніх выміненых воєвідств) здобыла Громадяньска Коаліция – 37,75% голосів. На другым місци є Право і Справедливіст (27,76%), пак Третя Дорога (15,07%), Нова Лівиця (9,27%) і Конфедерация з результатом 6,51% голосів.

Ци буде ліпше?

За дві каденциі, коли рядила в Польщы партия Право і Справедливіст, змінило ся пару квестий, што тыкают меншын. Медже інчыма в 2021 році введена была новелизация Кодексу адміністрацийного поступуваня, што заблокувало можливіст старати ся о зворот нелеґально зрабуваных лісів, котрых были нелеґально позбавлены громадяне лемківской нацийональности, по іх насильных переселінях на радяньску Украіну і выселінях на західні і пілнічны землі повоєнной Польщы. Новелизяциа кодексу унеможливила так само Жыдам старати ся о зворот іх довоєнного маєтку.

В лютым/фебруарі минулого рока товдышній міністер едукациі Пшемыслав Чарнек выдал розпоряджыня, в котрым явно здискримінувана была німецка меншыня – розпоряджыня зменшыло тыжньове чысло годин вчыня німецкого як меншынового языка з трьох до єдной годины.

Окрем того през послідніх вісем років не змінила ся ситуация шлезской меншыны – сойм не похылил ся над постулятами о узнаня Шлезаків етнічном меншыном ци узнаня шлезского языка реґіональным языком. Шлезску ідентифікацию деклярує веце як піл мілийона жытелів польской державы.

Як раз розвязаня той послідньой справы нашло ся в передвыборчых деклярациях Громадяньской Коаліциі і Новой Лівиці. ГК заповіла, што зложат уставу, котра даст шлезскому языкови статус реґіонального языка. Лівиця покусила ся о веце – обіцяла, што не лем Шлезакам дадут статус етнічной меншыны, але і Кашебы достанут додаткову охорону – так само будут узнаны за етнічны меншыну (тепер хороненый є выключні язык, котрый має статус реґіонального).

Ци деклярациі будут выполнены? Час вкаже.