Вмер вызначный русиньскый ученый, історік Іван Поп

Як інформують підкарпатьскы русиньскы орґанізації, в четверь 14-го септембра 2023-го року в Хебі, в Чеській републіці, добило сердце вызначного русиньского ученого, професора Івана Попа. Вмер у віці 86 років.

Русиньскый історік, богеміста, русиніста, културолоґ і політілоґ свойов роботов помагав укріпляти самобытность русиньского народа.

Переслідованый быв почас совітьского режіму, а скламаный быв і зо сітуації по розпаді совітьской імперії. Зато од 1994-го року жыв і працовав у Чеській републіці, мож повісти в екзілі.

Із штудій го вышмарили

Народив ся Іван Поп 26-го мая 1938-го року в Старобічові на Підкарпатьскій Руси. Штудовав на Історічній факулті Ужгородьской державной універзіты. В повязаню із выконштруованым процесом быв у 1960-ім році вышмареный з універзіты, означеный за „несполягливого“ і посланый на „перевыхову“ ку робочій класі.

Доштудовав і діяв у Москві. Од 1967-го року быв науковым робітником Інштітуту славістікы і балканістікы Академії наук СССР.

В періоді такзваной ґласности і демократізації у втогдышнім Совітьскім союзі быв выбратый за шефредактора славістічного журнала Славяноведение, на тій посаті быв у роках 1989 аж 1992.

Надіяв ся на навернутя Підкарпатьской Руси

По розпаді союзу надіяв ся, же розпаде ся і ялтьска сістема, котрой жертвов стала Підкарпатьска Русь. Надіяв ся на навернутя родного краю до середньой Европы, на зрушіня статей Чехословацько-совітьского договору із 1945-го року.

Но наслідовав неінтерес о тоту проблему як з боку політічной репрезентації Росії, так з боку Чехословакії, но і соєдиненой Европы.

У 1992-ім році професор Іван Поп вернув на універзіту до Ужгорода, де быв выменованый за директора Інштітуту карпатолоґії, і вєдно з далшыма зачав намагати ся о вызнаня самобытности Русинів, і о автономію Підкарпатьской Руси.

Тото стрітило ся із твердым централізмом і унітарізмом Україны, як і з ідеолоґійов україньского націоналізма. І так быв у 1994-ім році примушеный із свойов родинов одыйти, переселив ся до Хебу, де жыв до смерти.

Лишыло ся по нім много роботы

Професор Іван Поп є автором книжок о чехословацькій діпломації 1930-ых і 1940-ых років, о історії чеського художницьтва, є співавтором Короткой історії Чехсоловакії, книжок о памятках на Підкарпатьскій Руси.

Выдав Енціклопедію Підкарпатьской Руси (писана по російскы), вєдно із професором Павлом Робертом Маґочійом є співавтором Енціклопедії історії і културы карпатьскых Русинів (вышла по анґліцькы і по україньслы).

По чеськы му вышли книжкы Підкарптьска Русь, Історія Підкарпатьской Руси в датах, Підкарпатьска Русь – історія їй особностей, наукы і културы. На Словакії была выдана його книжка Мала історія Русинів, котра недавно вышла і в перекладі на войводиньску варіанту русиньского языка.

Як автор сценаря брав участь на выробі документарных філмів із продукції Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска – Душы Карпат, В хападлах великодержав і Підкарпатьска малярьска школа.

Русиньска особность рока

Іван Поп быв выголошеный за Русиньску особность рока 2018, і став за порядком шестов особностьов, котра была удостоєна тым тітулом.

Тот тітул быв уділеный Здружіньом інтеліґенції Русинів Словеньска і святочно перевзяв з тым повязану скулптуру Медовой бабы, його племяник – Димитрій Поп молодшый у Пряшові, у фебруарі 2019-го року.

О тім, же особностьов рока буде Іван Поп, вырішыла втогды комісія, котра была в складі Александер Дулеба, Владимір Лихварь, Михал Штеньо і Ян Липиньскый. Комісія рішыла оцінити русиньского професора за його ціложывотный і тырвалый вклад до розвитку історійоґрафії Русинів.

Русины на цілім світі смертьов професора Івана Попа стратили великого інтелектуала, вызначного історіка, но його діло ту лишыло ся і про далшы ґенерації Русинів. Вічная память!

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА