Нашли керамічну мозаіку Новосільского. Трафила до реґістру памятників

Проф. Якуб Левіцкій, Мазовєцкій Воєвідскій Консерватор Памятників вписал до реґістру памятників мазовєцкого воєвідства мозаіку «Стиґматизация св. Франциска» авторства Юрия Новосільского з 1980 р. Нашли єй на обшыри парохіі св. Франциска з Асижу в Ізабеліні.

Через рокы думали, што мозаіка є знищена, але в листопаді/новембрі минулого рока нашли єй на поді костела та перенесли до парохіяльных будинків.

Парохія Ізабелін-Ляскы была покликана до жытя примасом Стефаном Вышыньскым в 1951 р. Юрий Новосільскій в серпни/авґусті 1980 р. уложыл гын мозаіку «Стиґматизация св. Франциска». Думали, што мозаіку знищыли при розбудові костела, котру провели кінцьом 80. років минулого столітя. Як ся вказало – мозаіка перетырвала.

Мозаіка – нештоденна реализация Новосільского

Композиция сохранила ся праві в цілости, але в стані вымагаючым консервациі. Подля вступной опініі проф. Кжыштофа Хмєлевского з Академіі Красных Штук в Варшаві з Выділу Консервациі і Реставрациі Творів Штукы – мозаіка надає ся до транслокуваня на стіну костела.

Мозаіка авторства Новосільского представлят сцену з жытя св. Франциска з Асижу – обявліня на горі Альверня, вчас котрого святый, зануреный в молитві, взріл Христа в виді розпятого Серафима і отримал кырвавы стиґматы. Парохія старала ся о выконаня мозаікы пару років. Ориґінальні мозаіка уложена была на передовій східній стіні храму вірных, по лівій страні олтаря.

Подля первістной версиі мозаіка утримана в ясным спектрум білого і туркусовых сірых кольорів вказувала св. Франциска з розложеныма руками, на вершку туркусовой скалы під крестом, на котрым розпятый шестикрылатый Серафим. Остаточно артиста розбудувал іконоґрафію сцены о штырі персоны поміщены по боках. В выжній части сут то: Божа Матір і св. Йоан Креститель, ниже св. Кляра і св. Антон.

Мозаіка, хоц тепер здефраґментувана, є цінна для сакральной культуры і штукы в Польщы. Представлят артистичну вартіст так під композицийным оглядом, як тіж як твір Новосільского зо стилистичныма і іконоґрафічныма приметами характерныма для творчости артисты, але выраженыма при схоснуваню нетиповой, як для него, технікы. Має тіж історичну вартіст звязану головно з історийом костела св. Франциска з Асижу в Ізабеліні та звязками Новосільского з парохійом.

Новосільскій, выдатный аванґрадвоый маляр і думатель-теолоґ, єст автором чысленных проєктів декораций вельох католицкых і православных храмів. При сакральных декорациях маляр найчастійше брал інспірацию з візантийскых ікон, одтале персонажы поміщены сут фронтальні і характеризуют ся формальныма позами і жестами.

Сесы представліня становлят ориґінальны композициі автора, взорами были скорохристияньскы, скоросередвічны ци візантийскы взірці. На пізнійшу творчіст Новосільского влияня мало студиюваня підлінників – взіників, што хоснуют малярі обявлінь. Експеры підкрисляют і екуменізм в роботах Новосільского, котрый мал выникати з теолоґічных роздумувань артисты.

Фот. www.mwkz.pl