Рада Европы: польскы власти повинны ліпше дбати о меншыновы языкы

Комітет Експертів, якого задачом є моніторуваня дотримуваня Европейской карты реґіональных або меншыновых языків Рады Европы, оприлюднил в тых днях важдный документ, якій інформує о рівни промовуваня языків, в тым лемківского языка в Польщы.

Рапорт вказує, што хоц Польска Республика має одповіднє законодавство тыкаюче нацийональных і етнічных меншын, то в однесіню до Карты, котра была принята Польщом 2009 р., мож спостеречы даякы хыбы і бракы в єй респектуваню, в тым і як іде о лемківскій язык.

Рада видит проблем. І то не єден

Сес документ Комітету Експертів то уж четвертый Еволюацийный Рапорт тыкаючый Польщы. Презентує він анализу діянь веденых польскыма властями што до языків нацийональных (білоруского, чешского, німецкого, литовского, украіньского, ормяньского, словацкого, жыдівского, росийского) і етнічных меншын (караімского, лемківского, татарского, ромского) а тіж єдиного узнаного в Польщы реґіонального языка – кашебского.

Головны конклюзиі презентуют проблемы в обшыри шкільництва, але і приміром меншыновых медий. «Спераючы ся на політично-правній ситуациі вчас візиты Комітету Експертів в Польщы в марци того рока, в рапорті вказано очывидны неґативны консеквенциі по тым, як Польща од вересня минулого рока обнижыла навчаня німецкого як языка меншыны до лем єдной годины тыжньово, в порівнаню до трьох годин в припаді інчых реґіональных або меншыновых языків. Одверніня того розвязаня є єдном з головных рекомендаций рапорту», пише ся в головных позначках Комітету, якы были оприлюднены в Штрасбурґу кінцьом серпня/авґуста.

Подля рапорту, едукациі в реґіональных або меншыновых языках такой ніт, кєд же більшіст тых языків вчена є в школах лем в рамках додатковых предметів, а не сут они языками, в якых навчаня проходит. Окремым проблемом є брак постійной едукациі на вшыткых рівнях вчыня – од предшколя до середньой школы. Проведены досліджыня вказуют тіж на інчый сутьовый проблем – брак одповідніх підручників і дидактичных материялів до вчыня меншыновых языків. То як раз проблемы добрі знаны лемківскому середовиску. Комітет видіт тіж проблем транспарентности в системі дотаций і ґрантів, котры мают служыти розвиткови меншыновых языків. Тото, подля експертів, мало бы ся зліпшыти – вымагана є «выразна потреба злішыня систему».

Мало меншыновых языків в публичным просторі

В рапорті зверат ся так само увагу на проблем «рідкого» хоснуваня меншыновых або реґіональных языків в публичым просторі. Іде о державну і самоурядову адміністрацию. Подля Комітету принятый Польщом поріг 20% жытелів даной меншыны на обшыри ґміны спричынят лем трудности в реализациі постуляту доступности меншынового языка в урядах.

З огляду на речене ограничыня лем штырі меншыновы языкы сполняют вымогы в контактах тых меншын з ґмінами, але і в тых примірах вводжыня окрисленых розвязань не є выстарчаюче.

Рапорт підносит і інчый проблем, о котрым правдоподібно тяжко бы ся нам было дознати од польскых власти. Фактом є, што на днес двоязычны таблиці з назвами місцевости обовязуют в пятьох меншыновых языках (в тым по лемківскы в девятьох нашых селах), але в даякых польскых ґмінах од давна ждут нерозпознаны внескы о реґістрацию новых двоязычных таблиц. З документу дознаєме ся тіж, што не веренено німецкоязычных таблиц з назвами місцевости, якы были зняты по побільшыню міста Ополе в 2017 р.

Медиі – ту тіж не за добрі

Комітет Експертів видит проблем і в присутности меншыновых або реґіональных языків в польскых медиях. Бо хоц Польща зобовязала ся до творіня публичных радийовых і телевізийных стаций в меншыновых языках, то покля што высыланы сут лем проґрамы в парох меншыновых языках, а час і частота емісий не старчают.

Рапорт подає, што лем пару языків доступных є в приватных медиях. Приміром є хоц бы перше лемківскє радийо ЛЕМ.фм, якє є непубличном радийовой стацийом, основаном в 2011 р. при Стоваришыню «Руска Бурса» в Ґорлицях. Завдякы детермінациі думкодавців радия в 2016 р. повело ся розшырити надаваня на традицийны радийовы фалі (скорше было то лем інтернетове радийо), зо столпами на Лемковині (Ґорлиці) і чужыні (Польковиці).

Експерты видят, што Польща фінансує ріжны культуральны діяня орґанізуваны меншыновыма стоваришынями. Проблемом, якій зголошували комісиі представникы меншын жыючых в Польщы, сут трудности повязаны з річным фінансуваньом в рамках ґрантів на меншынову діяльніст. Є то болячка, яка дотыкат такой вшыткых нацийональных і етнічных меншын та хоснувателів реґіонального кашебского языка. Розвязаня того проблему то єдна з диспозиций Комітету для польскых власти.

Головны рекомендациі

Рапорт приносит і головны «пріоритетовы» рекомендациі для Польской Республикы. Даякы з них прямо односят до лемківской етнічной меншыны.

По перше, держава повинна скасувати рішыня, якы на тот момент ограничают навчаня німецкого як меншынового языка, а при тым і пошырити можніст вчыня в другых меншыновых языках в предшколях, основных і середніх школах, т.є. білорускым, лемківскым, кашебскым, німецкым і украіньскым.

З освітом повязана є рекомендация запевніня державом основного і додатково професийного рыхтуваня выстарчаючого чысла учытелів до вчыня меншыновых язкыків, а тіж актуализуваня підручників і інчых едукацийных материялів.

Серед «пріоритетів» Комітет Експертів ставлят тіж м.ін. розшыріня надаваня радийовых і телевізийных проґрамів во вшыткых меншыновых і реґіональным языках на обшыри Польщы. Задачом польскых власти має быти тіж зміцніня старань в пошырюваню свідомости і толеранциі в цілым польскым соспільстві на тему нацийональных і етнічных меншын та хоснувателів реґіонального языка.

Што основне, Комітет рекомендує, жебы незалежно од порогу 20% жытелів меншыны на обшыри даной ґміны приняти прямо записы арт. 10 Карты, якій тыкат як раз контактів меншын в іх рідным языку з державном і самоурядовом адміністрацийом.

Деталі о лемківскій меншыні

Рапорт детально описує ситуацию поєдных нацийональных і етнічных меншын а тіж споспільности, што хоснує реґіональный язык, в тым лемківской меншыны, яка прожыват на обшыри Польской Республикы.

Завдякы проведеным анализам мож познати детальны даны, якы односят ся до рівня хоснуваня і розповсюджаня лемківского языка.

Даны сут публикуваны в поріваню до попереднього циклю моніторінґу дотримуваня языковых прав Лемків в Польщы. Комітет спостерігат, што од 2022 р. видимы сут проблемы в функцийонуваню Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Зато тіж тяжко было ствердити, в якій спосіб (і ци в загалі) были браны до увагы через речену Комісию потребы і пожаданя осіб бесідучых по лемівскы. Загалом, Комітет Експертів рекомендує Польщы дотримувати тоты записы Карты, котры в однесіню до лемківской меншыны были занедбаны, а заєдно продолжати з фунґуваньом тых розвязань, якы дотля были хосенно выполняны.

Рекомендациі скорых діянь

В однесіню до Лемків Комітет публикує рекомендациі скорых діянь, якы повинны быти польскыма властями введены такой одраз.

По перше, дати можніст ведіня вчыня в лемківскым языку на рівни предшколя, основной і середньой шкіл, а при тым дати простір до професийного рыхтуваня учытелів языка і підручників.

Окремо при лемківскій меншыні пише ся о тым, што власти повинны підняти конкретны діяня в ціли імплементациі ратифікуваных записів арт. 10 Карты, што тыкают лемківского во вшыткых тых единицях локальной і регіональной адміністрациі, в якых Лемкы сут традицийно присутны в достаточным чыслі, незалежно од порогу 20% жытелів лемківской меншыны в даній ґміны. Має то бо великє значыня, кєд посмотриме на ґміны на Лемковині, де поселіня Лемків є дуже низше нич принятый поріг. В тым місци треба пропоминути, што поріг 20% был принятый Польщом в Уставі о нацийональных і етнічных меншынах та реґіональным языку. Поріг тот не єст можливый до зреализуваня лемківском меншыном, што видит і на што вказує в рекомендациях Комітет Експерів.

Окремо польскы власти повинны вести промоцию лемківской меншыны в польскым соспільстві, кєд же – што пише право Комітет – лемківска культура є інтеґральном частю культуровой спадковины цілой Польщы.

Рекомендациі на будуче

В документі поміщены і дальшы рекомендациі, якы повинны быти выполняны в будучности.

То предовшыткым задбаня о потребы і жычыня осіб комунікуючых ся по лемківскы во вшыткых справах, якы дотуляют ся лемківской меншыны, а при тым запевніня діалоґу і консультаций в рамках СКУтНіЕМ.

В однесіню до освіты – Комітет дал рекомендацию, штобы розвивати оферту навчаня лемківского языка поза тыма обшырями, де тот язык є традицийно хоснуваный, на вшыткых етапах вчыня, а тіж забезпечыти можливіст студиювати лемківскій язык.

Як іде о медиі – ту являт ся рекомендация, жебы лемківскій был барже присутный в радию і телевізиі. Не лем за справом непубличных медий (як радийо і інформацийный порталь ЛЕМ.фм+), але предовшыткым в публичных медиях. Експерты рекомендуют при тым, жебы польскы власти дали можніст основаня тыжденника веденого по лемківскы (припомнийме, што Тыжденник ЛЕМ.фм+ выдаваный был в Ґорлицях, але фінансуваня того діяня было перерване через Польщу).

Єдном з послідніх рекомендаций є тото, жебы власти ґарантували долгодобове і рівноважне фінансуваня культуральной і інституцийональной діяльности лемківской меншыны.

Полный рапорт Комітету Експретів найдете за тым мотузком. Части посвячены Лемкам і проблемам в дотримуваню Карты, што ся односят нашой діяльности, доступны сут од 48 стороны документу.