Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 31. серпня/авґуста 2023 р.
Праздник Успіня на лемківскых парохіях
Праздник Успіня Пресвятой Богородиці, якій святкували сме 28. серпня/авґуста, был посліднім спільні одсяткуваным вірныма православной і грекокатолицкых Церкви в Польщы, кєд же од 1. вересня/септембра грекокатоликы переходят на тзв. новоюлияньскій календар. Святкуваня проходили на даякых лемківскых парохіях, м.ін. в Новици, де при місцевій грекокатолицкій каплици проходили торжественны богослужыня. На чужыні Лемкы святкували своє храмове свято в Зимній Воді близко Любіна. Як раз гын, згідно з принятом давном традицийом з недалекого Михалова пришло невеликє поломничество вірных тых двох нашых парохій. На михалівскій праздник были запрошены і самоурядовы власти. Своє храмове свято одзначыли і вірны грекокатолицкой церкви в Ліґници, де в праздничный ден літургію одслужыл владыка Володимир, єпарха вроцлавско-кошаліньскій.
Чырчаньскій одпуст
Успіня святкували торжественно і на Пряшівщыні. В днях 25.-26. серпня/авґуста в селі Чырч, што граничыт до Лемковины, проходил грекокатолицкій архієпархіяльный одпуст з нагоды праздника Успіня Пресвятой Богородиці. Духовный проґрам завершыл ся недільном торжественном архієрейском літургійом, котру одслужыв владыка Петро Руснак, апостольскій адміністратор пряшівской архієпархіі і братиславскій єпарха. Вірны, котры ся чысленно зышли в неділю, на одпусті дякували і за нову дорогу на Марияньску Гору. Пут в тот ден святочно одкрыл председа Пряшівского Самосправного Краю Мілян Маєрскій і поблагословил єй владыка Петро. Чырчяньскы одпусты мают долголітню традицию, што лем засвідчат о привязаню Русинів до віры.
Консервация поліхроміі в церкви на Воли
Продолжат консервация поліхроміі выконаной Юрийом Новосільскым в православній церкви св. Йоана Климака на варшавскій Воли. Малярскы декорациі зроблены Новосільскым в храмі представляют святых, ангелів, євангелистів та выбраны сцены Нового Завіту. Артиста намалювал іх в нижній церкви на части бічных стін і луках скліплінь. Юрий Новосільскій малювал сесы поліхроміі в двох етапах. Першый реализувал в 1956 р., малюючы поліхроміі на стінах абсиды. Другій раз піднял ся декорациі нижнього поверху святыні в роках 1977-1979. В 2022 р. поліхроміі вписали до реґістру памятників. З огляду на погіршаючый ся технічный стан, в 2022 р. рішыли провести ратунковы роботы. Найбарже загорожены знищыньом были фраґменты находячы ся на міцно завільгоченій східній стіні. Консерваторскы роботы зачали в липци/юлию 2023 р., але скоро перервали. Причыном было, што консерваторы нашли чысленны перемалюваня. Треба было зверифікувати проґрам робіт, котры тепер продолжуют. Дотация міста на консервацию малярскых декораций Юрия Новосільского в нижній церкви св. Йоана Климака выносит 300 тис. зл.
В обороні нашых лісів
Активісты Ініциятивы Дикы Карпаты зачали протест перед сідибом Реґіональной Дирекциі Державных Лісів в Коросні. Протестуют в обороні найстаршых карпатскых дерев. В понедільок 28. серпня/авґуста тр. при будинку Реґіональной Дирекциі Державных Лісів станули два туристичны шатра. В найблизшых днях будут схороніньом для парох осіб звязаных з Ініциятивом Дикы Карпаты. Члены той ґрупы спілдіяли з Ініциятивом Дикы Карпаты, котра од веце як двох років блокувала вытинку Карпатской Пущы і котру насильно зліквідували 13. серпня/авґуста. В минулый понедільок передали директорови РДДЛ Марекови Марецкому і його заступці Янови Мазурови петициі «В обороні найстаршых карпатскых дерев», котру підписало веце як 22 600 осіб. Ініцияторы петициі пропоминают, што вытинка старых лісів нарушат ретенцийонуваня воды в краєвиді і спричынят передаваня великой кількости CO2 до атмосферы. Появляючы ся на місци старых дерев молоды не сполняют тых функций. Чысло вытинаных дерев фурт росне. Активісты з Ініциятивы Дикы Карпаты апелюют в петициі, жебы стары дерева оставали в лісі до натурального розкладу.