Політіка споза мантінелів

Кедь в юлі 2020-го року выменовала словацька влада втогдышнього премєра Іґора Матовіча Мілана Яна Піліпа за председу Уряду про Словаків жыючіх в загранічу, може то быв про дакотрых шок. Тадь є Русин!

Притім ся не стало нич ненормалне. Лем ся дотримав закон о державній службі, а так само антідіскріміначный закон.

В тім самім часі з дня на день із бывшого політіка SNS (Slovenská národná strana) і депутата парламенту за словацькых націоналістів Антона Гырнка став незалежный радник председы Народной рады Словацькой републікы Бориса Коллара. Пути тых двох людей ся по часі протяли, а не найкрасшым способом.

Што до Мілана Піліпа, закон о державній службі ясно пише правила, хто може на якій посаді быти. Може найважнішым условієм є, покля не рахуєме, же суть вылучены особы, котры мають запис в карнім реґістрі, жебы то быв граждан Словацькой републікы. Антідіскріміначный закон зясь ясно пише о тім, же нихто не може быти діскрімінованый на основі його реліґії, етнічного походжіня, расы, сексуалной орьєнтації, політічного пересвідчіня і так далше. А не може му то боронити у выконованю роботы, фунцкії.

Зато выменованя Піліпа за председу Уряду про Словаків жыючіх в загранічу могло быти шоком про дакотрых, котры доднесь не довиділи дале як за властный двір, і кричать Slovensko Slovákom, як кебы народностны меншыны, котры жыють на тій теріторії цілы столітя не были ничім. Но реално то было лем дотримованя законів Словакії.

Бо нихто не спохыбнив, же Піліп сповнив условія быти на тій посаді, котры выжадує закон о державній службі, но і подля антідіскріміначного закона нихто не має право приступати ку Піліпови на основі того, же є Русин.

Кебы не быв актівно залученый до русиньского руху, нихто бы о тім може ани не знав, же є Русином, а нихто бы ся го на його походжіня ани не міг подля закона просити.

Самособов, мы знаме, же націоналістів, і того „бывшого“, котрый пак зачав грати роль незалежного фаховця, якый знать порадити председови парламенту, тото барз тискало на пяті. Русин в уряді председы загранічных Словаків! А не быв то лем „домашній одбой“ проти Піліпа. Партізана бы сьме нашли наприклад і в Польщі. Заінтересованы знають.

Піліп быв на кінцю юна того року одкликаный новов урядницьков владов Людовіта Одора, на пропозіцію міністра загранічных діл і европскых справ Мірослава Влаховского.

На тім бы так само нич шокуюче не было. І кедь є мандат председы загранічных Словаків офіціално на пять років, одкликати без поданя причіны вас влада може хоцьколи, а векшынов ся то і так діє з каждов новов владов, бо кажда влада хоче своїх людей. З тым мусив раховати і Піліп.

Проблемов є, же радник председы парламенту довшый час публічно, а тяжко похыбовати, же і непублічно, робив проти Піліпа брудну кампань, де вытігав його походжіня як єден з арґументів.

Но шокуючім є, же проти Піліпа кампань уж довшый час робив якраз „незалежный експерт“ і радник председы парламенту Гырнко.

Першый раз публічно Піліпа заатаковав 22-го марца того року, коли на своїм офіціалнім профілі на соціалній сіті писав, же му є чудне, же влада Матовіча выменовала Піліпа на посаду председы загранічных Словаків, і то зато, бо є „анґажованый русиньскый народовець“.

Далше писав о тім, же о односинах меджі Словаками і Русинами бы могли найвеце бісідовати америцькы і канадьскы Словаци, бо „односины тамтешніх Русинів ку Словакам суть высловно неприятельскы“. Зато было выменованя до функції „мінімално нечутливым“.

Другый раз на соціалній сіті до Піліпа Гырнко обув ся 19-го юна, то вже на Словакії была влада Одора, а Піліп іщі одкликаный не быв. Меджі арґументами, чом Піліп не є добрый председа загранічных Словаків, найдеме перлы. Піліп уж не є народовець, але „націоналістічный Русин“. Решту лживых высловів ани не буду переписовати.

Не буду тримати як таємніцю, же Мілана Яна Піліпа особно знам дакілько років. Зато не буду ани оціньовати його роботу на споминаній посаді, а кедь зробив штось не так, кедь існовали важны причіны на його одкликаня, бо професіонално скламав, не є што до того додати.

Но якраз зато, же Мілана рокы з русиньского руху знам, можу потвердити, же не є жаден націоналіста. Навеце, Русины жадны націоналістічны орґанізації не мають. Жадны. Ани на Словакії, ани в іншых державах.

Не є проблемов то, же быв Піліп одкликаный. Проблемов є, же радник председы парламенту довшый час публічно, а тяжко похыбовати, же і непублічно, робив проти Піліпа брудну кампань, де вытігав його походжіня як єден із арґументів.

Жебы то не вызерало, же мать штось проти іншых народностей, заграв то на крітіку „русиньского націоналісты“. Але будьяк то хотів запаковати до прекрасной коробкы з фаребнов машльов, мы знаме, же то была чіста діскрімінація на основі етнічного походжіня. Што є протизаконне.

Но і є підозріня, же вдяка впливу Антона Гырнка а далшого „одбоя“, на основі етнічного походжіня, быв Піліп одкликаный.

На кінцю септембра Словакію чекають парламентны выборы. Хочу вірити, же така політіка, такы політіци, не найдуть по выборах своє місце в публічнім жывоті. Же на реалну політіку будуть смотрити лем споза мантінелів. Іншак ту маєме прешый прецеденс, як ся може така політічна ґарнітура справовати односно народностных меншын.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА