Слава пропаґанді і героям пропаґанды!

Олександр Гаврош знова раз поставив ся до передньой лінії на фронті. Лем не фронті, де ся воює з окупантом, а на фронті проти Русинів. В часі, коли на фронті з окупантом реално воюють за слободу Україны і Русины.

На порталі Закарпаття онлайн пару днів назад появила ся нова статя Олександра Гавроша під назвов Що показав перепис у Словаччині? Знова раз єден красный приклад пропаґанды і маніпулації фактів, в чім є Гаврош єден з кандідатів на шапміона світа, кебы в такій дісціпліні орґанізовав ся шампіонат.

Не малу часть свойой статі присвятив Русинам. Чоловік, котрый в темі не орьєнтує ся, може мати на основі того тексту чутя, же Українці были в списованю на Словакії успішны, покля Русины суть якбач метер од пропасти, з котрой уж не выйдуть.

Не хыбить фолклор як терміны тіпу „аґресівны русиньскы діятелі“, а много премного маніпулації. Покля реално прочітав собі автор статі дашто веце односно даной темы, пак мусив знати, же пише лем „гейбы правду“, а не правду.

Жебы припомянути основны факты, Словакія у 2021-ім році першый раз запровадила в списованю можливость записати ся ку веце як єдній народности, што уж в скорішых списованях мала наприклад Польща, Чеська републіка, Мадярьско.

Уж лем з того даного факту є ясне, же порівняти резултаты з років 1991, 2001 і 2011 з резултатами списованя 2021-го року є барз проблематічне, аж неможне.

Єднако бы сьме могли порівняти фотбалове змаганя меджі США і Німецьком, в котрім бы Америчаны програли 1:5, з гокейовым змаганьом меджі тыма державами, в котрім бы Америчаны выграли 5:1, і  полемізовати, котра країна цілково досяга ліпшы выслідкы.

Покля реално прочітав собі автор статі дашто веце односно даной темы, пак мусив знати, же пише лем „гейбы правду“, а не правду.

А не мож выхабити ани тот факт, же і про русиньскы орґанізації было несподіваньом, же Русины при новых условіях веце приклонили ся ку выужытю записаня собі двох народностей, як єдной – русиньской. То, же сьме стратили чісла на материньскім языку, є болячков, котру треба рішыти.

Но і теперь уж подьме ку алтернатівній реалности Олександра Гавроша, або просто повіджено ку пропаґанді.

Гаврош пише, же Русинів сохранив лем другый вопрос, бо іншак бы сьме мали лем 23 тісяч Русинів, а не 63 і пів. При Українцях пише, же ся їх приголосило 9,5 тісяч, плус далшых 1,5 тісяч „як друга ідентічность“. То не правда. В рамках тых 9,5 тісяч были зарахованы люди, котры собі записали будь лем україньску народность, або україньску як першу. Тых, котры дали лем єдну – україньску народность, є менше.

При Русинах пише Гаврош, же властно ся вказало, же існують „Русины-Українці“, „Українці-Русины“, а найвеце є „Словаків-Русинів“. Лож. Списованя дало можливость приголосити ся ку двом народностям, але не дало можливость творити новы народности або мішати існуючі. Народности зістали окремыма, а не выникла жадна нова народность на основі списованя. Чоловік лем мав можность выразити то, же чує своє коріня і в тій, і в даякій другій народности.

Найліпшым доказом того, же Гаврош кламе, суть факты, котры выходять з леґіслатівы. По перше, на Словакії далше по списованю зістало 13 народностных меншын (недавно ся придала далша – вєтнамска), а не придали ся жадны „Русины-Українці“ ці іншы міксы, бо люди голосили ся в списованю, покля тоту можность выужыли, ку двом окремым самобытным народам.

По друге, влада Словацькой републікы прияла рішіня, на основі жадости народностных меншын, включно представителів україньской меншыны, жебы не робив ся розділ в тім, ці хтось записав собі лем єдну, або дві, або котру першу і котру другу народность, але жебы выслідкы были інтерпретованы так, же вшыткы одповіді ся порахують довєдна, і на основі того будуть творити ся далшы леґіслатівны рамкы.

Такым чіном офіціално є на Словакії коло 63 і пів тісяч Русинів, Чехів коло 45 тісяч, Ромів понад 156 тісяч ці коло 11 тісяч Українців. Другый вопрос реално поміг каждій народности, іншак бы чісла меншын были низшы. Але не знаме якы низшы бы были, покля бы быв лем єден вопрос. То не знать ани Гаврош.

По третє, о пепередній інтерпретації резултатів свідчіть і факт приятя нового Наряджіня влады Словацькой републікы, котрым выдає ся список сел і міст, в котрых гражданы Словацькой републікы, якы належать ку народностній меншыні, творять найменше 15 процент населіня. Тото наряджіня є чінне од 1-го марца того року.

Теперь змінила ся тактіка і методіка. Коли нас 63 і пів тісяч, а їх єденадцять, то они роснуть а нас все менше.

Наряджіня робило ся подля высше спомянутой інтерпретації резултатів списованя. Значіть, раховало із 63 і пів тісяч Русинами а 11 тісяч Українцями. І вдяка тому Русины од 1-го марца мають 154 сел і міст, причім довтогды мали лем 66.

А посмотьме ся на україньску меншыну – тота і в попереднім періоді, і теперь, сохранила собі вже лем 18 сел, ани єдно місто. Замірно пишу „сохранила“, бо реалность є іщі гірша.

Покля бы не платив мораторій (не мож вычеркнути із списку народностных сел село, котре першый раз не досягло потрібну квоту, моментално 15 процент), україньскы села бы сьме на Словакії мали може штири-пять. Досправсы великый успіх у списованю.

Но ту діставаме ся ку єдній правді, котру Гаврош написав. Признавать, же в списованю на Словакії мала роль україньска міґрація, і тота зробила свої чісла. Правда.

Тото видіти якраз на списку сел і на выслідках зо сел. Ниґде на селах не росла україньска меншына, лем вымерать. Українці роснуть в містах, а суть то люди, котры походять з Україны, і за рокы ґастарбайтерьства уж здобыли гражданство.

Покля Русины контінуално роснуть, і кедь проходить асімілація, што видіти на языку, Українців реално уж спасать лем міґрація. „Домашніх“ Українців за пару років не буде.

А, окрім іншого, тото має тішыти патріота? Факт, же міліоны людей іщі і перед войнов ішли гет, до іншых держав, бо дома жыти не годны были, і так росне україньска діаспора? Такій радости зрозуміти я не годен.

Аж смішно, же коли Русинів на Словакії было 33 тісяч, Українців 7 тісяч, втогды Гаврош і йому подобны, а і портал, на котрім теперь публіковав, писали о 40 тісяч Українцях на Словакії. Теперь змінила ся тактіка і методіка. Коли нас 63 і пів тісяч, а їх єденадцять, то они роснуть а нас все менше. Холем так намагать ся зробити образ Гаврош у своїй статі.

Уж аж таке смішне то не є, кедь собі чоловік подумать, же україньскый писатель, великый „патріот“ Гаврош, пише пропаґанду з тепла свого обыстя в часі, коли наприклад такый русиньскый писатель Александер Керестеші пише свої стихы на фронті, де воює з російскым аґресором, жебы боронити свою країну. Хтось реално воює на фронті, а хтось споза пеца з Русинами.

Каждый з них выбрав свій фронт. А каждый з нас видить, хто правилно выбрав. Слава пропаґанді і героям пропаґанды!

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА