Сумар дня на 14. липця/юлия 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 14. липця/юлия 2023 р.

Вмер Михаіл Чухран

З жальом інформуєме, што вчера, 13. липця/юлия вмер русиньскій писатель і активіста Михаіл Чухран. Родил ся він в 1954 р. в Королеві на Підкарпатю, на Ужгородскым Державным Універистеті скінчыл хімійный факультет, в тым фаху робил во Львові і Хусті. По парох роках рішыл вернути до рідного Королева, де остал до смерти. Робил в виноградівскій містній телевізиі, де был автотом і ведучым многых проґрамів, в тым і русиньскых. Писал гумористичны, але і філософічны вершы. Мож іх было чути на фестівалях, концертах і школах. Йочо творы были циклично друкуваны м.ін. в культурно-белетристичным журналі «Отцюзнина» і «Альманаху днешньой русиньской літературы». Михаіл Чухран мал выданы і власны книжкы, сам был выдавательом і редактором вельох публикаций. Його творчіст публикували і Русины поза границями Підкарпатя. Чухран был активный в русиньскым руху не лем літературно, але і в русиньсых обществах. Был головом Виноградівскочо общества ім. Александра Духновича. Одышол великій талант і барз плідный автор. Вічна памят!

Стріча про охорону цінности в Нацйинальным Парку Полонины

Як подало 10. липця/юлия Одділіня комунікациі Міністерства Жывотного Оточыня Словацкой Республикы, власти ресорту стрітили ся з представниками петицийного комітету, цілю найти соспільны пункты выходу, жебы заховати охорону Нацийонального Парку Полонины. Петиция была створена з причыны незгоды містных жытелів з плянуваном зонацийом парку. Зонация значыт, же обшыр парку є поділена на три зоны подля стану біотопів і значыня природных цінности – каждій зоні приналежыт інча ступін охороны. Вшыткым властителям, котрых звычайне ґаздуваня на іх фундушах буде ограничене з причыны зонациі, будут плачены фінансовы компенсациі. Полонины то не лем нацийональный парк, але і територия медженародного значыня – м.ін. мают Европейскій диплом Рады Европы про хранены териториі, сут частю нацийонального парку і Стары буковы лісы та буковы пралісы Карпат, котры сут на списку світовой природничой дідовизны UNESCO. Як пише ресорт жывтночо оточыня – «Природне богатство є дотворене традицийном русиньском культуром і фольклором». Ресорт твердит, што хотят хранити цінности і сут одкрыты на гляданя соспільных рішынь. Більше на тоту тему прочытате в дописі на нашым портали.

Грекокатлицкій праздник на Святій Горі Явір

Днес завершыло ся грекокатолицкє поломництво на св. Гору Явір. Поломникы рушыли в минулый віторок з Крампной. Дальше пішли через Жыдівскє, Граб, Долгє, Радоцину, Конечну, Ждыню, Смерековец, Шквіртне, Квятон і Высову. Днес од год. 9.30 на Св. Горі Явір проходят молебен до Пресвятой Богородиці і Понтифікальна Літургія.

Стріт-арт інспіруваный творчістю Варголя

В невеликым Луґвальді, якій ся находит в варміньско-мазурскым воєвідстві, на пристанку публичной комунікациі возникат цікавый твір стріт-арту, котрый має припоминати на 660. річницю істнуваня села і 550. річницю народин Миколая Коперника. Мураль створеный молодыма артистами з Палацу Молодежы в Ольштыні лучыт в собі поп-арт Енді Варголя з історичным портретом Коперника. Працы над муральом завершат ся 22. липця/юлия тр. За автором проєкту, навязаня до стилю Варголя не было припадкове, творці хотіли створити штоси, што одходит од традицийного выображыня штукы. Молоды артисты мают в плянах дальше творити подібны муралі в Ольштыні і околицях.