Музей в Ужгороді здобыв рукопис Кароя Мейсароша

20-го юла 2023-го року, в день 202-ой річніці од народжіня вызначного історіка, якого робота є повязана і з Ужгородом а Русинами, Кароя Мейсароша, Закарпатьскый областный краєзнавчій музей імени Тіводара Легоцького в Ужгороді здобыв цінный рукопис.

В експозіції з назвов Кабінет Кароя Мейсароша – першого історіка Ужгорода ХІХ. столітя правнук ученнго Михаіл Фединишинець, котрый є єдночасно сыном русиньского писателя Володиміра Фединишинця, передав музею рукопис історіка в мадярьскім языку.

Рукопис з половины 19-го столітя

Як інформовав музей на своїй сторінці на сіті Facebook, іде о обявленый рукопис із назвов Первістне походжіня і різны тіпы земель в Угорьску перед урбарьнов реформов; законы і єднотны правила, котры ся їх дотуляють (оріґ. A pasraszt földek eredeti természete s különféle nemei Magyarországban, az urbárium behozatala előtt; az arra vonatkozó törvények s egyébkénti szabályok).

В історічнім рукописі є вказано, же іде о конкурзну роботу на 85-ох сторінках, котра была написана в Пешті у 1858-ім році.

Є знамым, пише музей, же 20-го мая 1857-го року Імператоська кральовска наукова універзіта в місті Пешть оголосила конкурз на написаня робот з темов Вызначіня первістного походжіня і різных тіпів селаньскых земель в Угорьску перед урбарньнов реформов, законы і єднотны правлиа, котры ся їх дотуляють.

Дане наукове досліджіня здобыло нагороду в згоді з рішіньом універзіты з 19-го януара 1859-го року. Доповніня архіву Кароя Мейсароша новым документном мотівує, як пише музей, до далшого баданя дідовизны того вызначного історіка.

Карой Мейсарош

Народив ся Карой Мейсарош  в місті Гайдудороґ, днесь Мадярьско, 20-го юла 1821-го року.  В часі револуції років 1848 – 1849 робив журналісту в столиці Угорьска, де вів кроніку подій револуції.

По тім, што револуція была потиснута, кедь быв у 1850-ых роках запровадженый неоабсолутістічный режім імператора Франца Йосифа і його премєра Александра Баха, Мейсарош жыв з тым, же му грозив арешт. Зато одышов із Пешті а перебрав ся жыти на провінцію.

Од 1850-го року зачав робити правника в Ужгороді. Ту ся заінтересовав вопросом Русинів. Но барз скоро вступив до конфлікту з русиньскым рухом, на чолі которго стояв Адолф Добряньскый. Мейсарошови не любила ся політіка в такзванім Руськім окрузі. Як прихыльник угорьской державной ідеї быв проти будьякых, за його думками, сепаратістічных тенденцій в Угорьскім кральовстві.

В тім періоді Карой Мейсарош опубліковав книгу Історія угорьскых Русинів. В тій історічній публікації пише, же Русины суть автохнонне населіня того реґіону, і як таке населіня мають мати свої права.

Тот лібералізм в поглядах Кароя Майсароша выкликав велику крітіку з боку радікалной части угорьскых націоналістів. Но Мейсарош свої лібералны погляды як науковець боронив і в іншых своїх працах, у тім чіслі і в комапаратістічній історії вшыткых народів Угорьского кральовства, котра вышла в році 1851, але і в історії міста Ужгород, яку выдав у 1861-і році.

В році 1854 ся Карой Майесарош вернув до угорьской столиці, і слідуючі рокы пережыв подорожіньом меджі головным містом, Ужгородом і Завадков, малым русиньскым селом на Спішу.

Окрім статей до періодічных выдань Карой Мейсарош написав так само серію брожур о маєтковім праві в Угорьску, і в році 1861 засновав в Ужгороді выдавництво, котре короткый час выдавало дакілько мадяроязычных ґазет як Karpáti Hirnók, Ungavári hírlap i Kózreg lapja.

Вмер в селі Завадка, на теріторії днешньой Словакії, 2-го фебруара 1890-го року. Зістало по нім 26 книг і понад 800 статей.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА