Сумар дня на 19. липця/юлия 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. липця/юлия 2023 р.

Творят комплексовый документ о Білій Воді

Од мая тр. тырвают роботы над реализацийом фільмового документу пн. «Біла Вода – забыте село на шляку волошской культуры». Фільм має представляти долю і дншенє неістнуючого русиньского села Біла Вода, котре находит ся на Шляхтівскій Руси – енклаві штырьох лемківскых сел, в долині Руского Потока, одділеных од звертой Лемковины долином Попраду. Документ буде ся складал з парох елементів/сюжетів. Осю наррациі є вандрівка по долині Білой Воды бывшой жытелькы, котра оповідат о жытю і забудові выселеного в 1945 і 1947 році села. Вчас прогулькы познаме природничы і культуровы приметы істнуючого гын од 50 років Резервату природы «Біла Вода», а зазриме тіж до Пєніньского Музею ім. Юзефа Шалая в Шляхтовій. Дальшым елементом істориі буде вказаня роботы двійкы студентів архітектуры Краківской Політехнікы, якы проєктуют особливу едукацийну стежку для села. Ціліст дополнена буде выповідями бывшых жытелів села, туристів, а тіж науковых експертів. Фільм дофінансуваный є Стоваришыньом Pro Carpathia в рамках проєкту Карпатскы Локальны Ініциятивы для Фундациі Забытый Світ. Продукцию реализує екіпа Фільмовой Аґениці ГАФ з Кракова, в склад которй входит м.ін. Кшыштоф Кжыжановскій, автор десяток документів о Лемках.

Моноґрафія русиньского села, што тепер в обшыри Украіны

Як поінформувал Юрий Шыпович, председа Русиньского Культуролоґічного Клубу, 15. липця/юлиа в Адміністративным Домі села Голубине, на Підкарпатю на Украіні, одбыла ся в презентация книжкы «Голубине і Голубинці» авторкы Маргариты Безик. Авторка робила над книжком долгы рокы, єднак не дожыла выданя публикациі. По смерти Маргариты Безик процесом выданя заняла ся дівка авторкы, Іванна Дюлай, котра довела до друку аж 600-страницьовой моноґрафіі єдного з карпатскых сел. На презентациі книжкы присутны были м.ін. жытелі того русинького села, місцевый священник ци члены Русиньского Культуролоґічного Клубу. Єдней з членів орґанізациі, Мариян Токар, університетскій педаґоґ в своім слові підкрислил важніст писаня такых локальных історий сел, якы складают ся на цілу велику історию Підкарпатской Руси – обшыри, котра протягом послідніх 150 років входила в склад парох державных і пілдержавных системів, што є унікальне не лем на Украіні, але і в Европі. Додал тіж, што завдякы тому Підкапратці выробили в собі тип комунікативного і толеранцийного чловека, котрый мусит ся легко приспособляти до новых реалий, без насильства і аґресиі.

Весіля, похорон…

Іщы до кінця серпня/авґуста мож в бывшій грекокатолицкій церкви свв. Космы і Даміяна в Борнтым обзерати выставу знимок пн. «Лемківскій Триптих». Вказує она фотоґрафіі з років 1967-2012 авторства ґорлицкого фотоґрафіка Яцка Косібы. Бортняньска церков хоснувана є як музейный обєкт Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях, проходят гын концерты, выставы, часом прелекциі.

бесідує Жанна Орхель, працівничка Мазярской Загороды в Лоси, спілорґанізаторка выставы. Три части выставы лучыт спільна тема – Лемковина, од років присутна в творчости Яцка Косібы – єй краєвиды, памтникы, звыкы і обряды.

Косіба записал на фотоґрафіях весіля Анны Пелехач і Петра Трохановского та похорон єдной з мешканок Реґєтова. Поза пятницями експозиция в церкви удоступняна є штоденно.