Сумар дня на 5. липця/юлия 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. липця/юлия 2023 р.

Заряд Ґорлицкого Повіту з вотум довіря

В минулый четвер 29. червця/юнія прошла 50. сесия Рады Ґорлицкого Повіту. Радны голосували над вотум довіря для Заряду Ґорлицкого Повіту – за принятьом такого схваліня голосувало 14 осіб, 9 ся стримало. Перед голосуваньом справопис з выконаня буджету представила староста Мария Ґубала. Скрабник повіту Аґнєшка Шкарадек представила тіж опінію Реґіональной Обрахунковой Ізбы тыкаючу реализациі буджету – за принятьом выконаня буджету Повіту за 2022 рік голосувало 14 осіб, 7 ся стримало. По успішным голосуваню староста подякувала вшыткым Радным за спілпрацу і роботу. В дальшій части сесиі Рады Повіту приняли схваліня в справі м.ін. оціны економічно-фінансовой ситуациі ґорлицкого шпыталя, продажы і державы ґрунтів ци зміны схваліня в справі Вельолітньой Фінансовой Проґнозы Ґорлицкого Повіту. Зложены інтерпеляциі, звіданя радных та реляция з засіданя доступны сут на сайті Бюлетину Публичной Інформациі.

Євгеній Чыквін остал президентом Меджепарляментарного Згромаджыня Православія

Канцелярия Православного Митрополиты Варшавского і цілой Польщы подала до відомости, што посол на Сойм Польской Республикы Євгеній Чыквін был выбраный президентом Меджепарляментарного Згромаджыня Православія. Ювілейне, ХХХ Згромаджыня МЗП прошло в Грециі в днях од 29. червця/юнія до 3. липця/юлия. Кандидатура Євгенія Чыквіна здобыла попертя вшыткых участників делеґациі – парляментаристів м.ін. з Болгариі, Ірану, Ґрузиі, Палестины, Судану ци Мадяр. В засіданях участ взяли репрезунтанты европейскых і стівотвых орґанізаций та духовны єрархы. Євгеній Чыквін є діячом православной соспільности і білоруской меншыны в Польщы. Был послом парох каденций, в выборах в 2019 році як безпартийный здобыл мандат з рамена Гражданьской Коаліциі. В посольскій роботі зосереджат увагу на нацийональных і реліґійных проблемах меншын, м.ін. одкрыто підпорювал лемківскы стремліня в справі звертаня лісів. Меджепарляментарне Згромаджыня Православія было покликане в Атенах в 1994 році. Єст політичным рухом, што єднат православных християн з ріжных держав.

О русиньскых вечірках

В минулу пятницю 30. червця в любовняньскым скансені одкрыли нову експозицию. Нова част выставы, вказуюча традицийне зимове пряджыня, находит ся в будинку, якій орґінальні побудуваный был в русиньскым селі Орябина. Офіцияльна назва выставы то «Орябиньскы вечіркы», а приближат она тото, як проходили реґулярны зимовы вечіркы в так званій кудельній ізбі, де дівкы на выданю пряли коноплі ци лен. По приході парібків, пряджыня кінчыло ся забавом молодежы, грами. «Орябиньскы вечіркы» документуют тяжку роботу жен, яком было рыхтуваня полотна, активніст тота заникнула в 40., 50. роках минулого столітя. Скансен в Старій Любовни был одкрытый в 1985 році. Находят ся в ним хыжы з Орябины, Литмановой, Великого Липника ци Камюнкы та господарскы будинкы, сезоновы польовы притулкы, технічны памяткы і сакральны будинкы.

На ватрі богатый культурный проґрам

Припоминаме, што од найблизшой пятниці до неділі проходила буде ХІІ Русинська Ватра в Малым Липнику. Проґрам ватры то не лем чысленны выступы ансамблів і солистів, але і нагода, жебы м.ін. самому поспівати, а то в рамках школы народного співу з Іваном Брільовом, попрібувати гуляти – в рамках школы народного тацня (занятя пройдут і в пятницю, і в суботу), для діти зрыхтуваны будут активности з акторами з Театру ім. А. Духновича з Пряшова. Окрем выміненого в суботу пройде бесіда з фольклористком і зберательком кроів Доміником Сакмаровом про специфіку спишскых і шаришскых парт – то є свого рода накрытя головы – богато прикрашены квітьом і басанунками опаскы, котры носили дівкы на выданю, буде тіж презентация публикациі «О угорскых Русинах». Не бракне і презентациі реґіональных страв поєдных сел. В проґрамі сут концерты, в тым выступ м.ін. Домінікы Новотной, капелі Радослава Кертіса, хлопів з ансамблю Кечера з Якубян, фольклорных ансамблів Удольчанка, Литманівка, Горнад, Борєвка ци Шінява.