Як інфомровало Одділіня комунікації Пряшівского самосправного краю, в пятніцю 30-го юна 2023-го року ся в Любовняньскім сканзені одкрыла нова експозіція. Тота приносить погляд на традічны зимушні прядкы.
Музей народной архітектуры під градом Любовня, котрый є єдным із наймолодшых на Словакії, собі приготовив нову часть експозіції. Одкрыла ся в зрубовім трипросторовім домі з ґанком, котрый у 1930-ім році збудовав у русиньскім селі Орябина Василь Ясеник.
Експозіція має офіціалну назву Орябиньскы вечіркы, і приближує, як проходили реґуларны зимушні вечіркы слободных дівок в такзваній кудельній ізбі, де пряли.
„Час прядок, котрый тримав од новембра до яри по фашенґы (пущаня) быв заміряный нелем на пряджіня, але і на вышываня, співаня, танцьованя ці бісідованя страшных оповідань. Дівчата звычайно пряли чісту пряджу з коноплі або лену. В їх хыжці не хыбили куделі з пряджов і коловратками, але і маскы, котры на себе дівкы з часу на час зділи. Вечіркы по приході леґінів кінчіли забавов молодежи, навщівами і грами,“ інформує Одділіня комунікації ПСК односно новой выставы.
Характер єдной з найскладнішых і найдовшых домашніх робот жен в минулости, спрацованя лену на особны, господарьскы і бытовы полотна, котра заникла в 40-ых аж 50-ых роках 20-го столітя, документує якраз експозіція Орябиньскы вечіркы. Вытворіня той експозіції опередив процес рештаврованя, баданя, розговоры з потомками і конзервованя.
Любовняньскый сканзен быв одкрытый у 1985-ім році, причім в нім находять ся обєкты збудованы переважно в першій половині 20-го столітя. Суть то домы із сел околіці в окресі Стара Любовня, конкретно з Орябины, Літмановой, Великого Липника ці Камюнкы, господарьскы будовы, сезонны польовы притулкы, технічны памяткы і сакралны ставбы.
Од 2011-го року є в сканзені і деревяна церьков з Матысовой, яка была збудована у 1833-ім році.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА