Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 29. червця/юнія 2023 р.
Панахіда на гробі Владиміря Хыляка
В неділю, 25. червця/юнія была одслужена панахіда на гробі вызначного лемківского писменника, о. Владиміра Хыляка, знаного тіж під ріжныма псевдонімами, м.ін. Іероним Аноним. Молитва зышла ся з 130. річницьом смерти і 180. річницьом народжыня, котры припоминаме того рока. О тій подіі поінофмувала грекокатолицка парохія Вознесіня Господнього в Літини на Украіні, котра была послідньом парохійом священника. Владимір Хыляк вродил ся 15 (27) липця/юлия 1843 р. в Верхомли Великій на західній Лемковині, а вмер 13 (25) червця/юнія 1893 р. в селі Літиня, де был направленый служыти в 1891 р. Перше служыл на рідній Лемковині – в Долинах при Шымбарку, Ізбах і Бортным. Хыляк єст автором м.ін. повісти «Шыбеничный Верх», што являт ся найвызначнійшым лемківскым твором ХІХ ст. В звязку з округлыма річницями памятник в Літини был того рока одновленый. То гідна ініциятива, лем звіданя: чом орґанізаторы одновліня змінили зміст таблиці, на якій написы первістно были в язычію, а тепер сут по украіньскы і то такой з інчым переказом?
Дуць-Файфер Гоноровым Громадянином ґміны Кадзідло
Лемківска дослідничка др габ. Олена Дуць-Файфер, проф. ЯУ остала Гоноровым Громадянином ґміны Кадзідло на Курпях. Святочна ґмінна сесия проходила в рамках Курпівского Весіля, 20. червця/юнія. На подіі Олена Дуць-Файфер была принята серед почестных громадян як оддана лемківскым справам. Ґміна Кадзідло одзначыла не лем лемківску представничку, але тіж дальшых заслуженых, а серед них вченых, етноґрафів, дослідників ріжных культур. За награня дякуєме Радию Краків, а особливо редакторці Анні Клюз-Лось.
Світ під Кычером
Заран зачынат ся 26. Медженародный Фольклорный Фестіваль «Світ під Кычером», якого головным орґанізатором єст ЛАПіТ «Кычера» з Ліґниці. Тогорічна едиция подіі загостит з концертами на Нижнім Шлеску (попередні проходили тіж на Лемковині, аж і на Пряшівскій Руси). Фестіваль потырват од 30. червця/юнія до 9. липця/юлия. Концерты пройдут в Ліґници, Бытомі Оджаньскым, Шпротаві, Лісци, Поляниці Здрій, Хобєні, Польковицях, Заменицях, Волові, в Ліґницкым Поли і Олесцници – значыт всядиль там, де прожывают лемківскы родины. Выступлят ансамблі з Бразилиі, Чешской Республикы, Індиі, Пілнічной Македоніі, Мароко, Мeксику, Румуніі, Сенеґалю, Тайляндиі і Венезуелі.
Автобус з Бардийова до Крениці
Пряшівскій Самосправный Край запроваджат од 1. липця/юлия 2023 р. автобусове получыня медже Бардиівскыма Купелями на Пряшівщыні і Креницьом на Лемковині. Денный автобус буде ходил на трасі Бардиівскы Купелі – Бардиів – Крениця. Буде то в рамках проєкту, котрый має підпорити меджеграничный транспорт і туристику. Путуючы автобус будут годны хоснувати двараз денно в каждым напрямі. З Бардийова до Крениці достанут ся за 45 мин. i будут мочы хоснувати пристанкы в Бардиівскых Купелях, Бардийові, Мокролузі, Рокытові, Тарнові, Курові, Тыличу, в центрі Крениці, як і на желізницьовій стациі в Креници. Што до ціны листків – обовязує стандардова тарифа. Платити буде мож так готівком, як тіж при помочы платничой карты в самым автобусі.