Сут такы оцініня, котры конечно треба рахувати як вынятковы. І таком престіжном нагородом оцінена была наша лемківска Ластівочка – ансамбль пісні і танця, якій – хоц наштоден діє на чужыні – презентує культуру Русинів з Лемковины.
Ансамбль в текучым місяци был оголошеный лавреатом 48. едициі Нагороды ім. Оскара Кольберґа в катеґориі для фольклорных ґруп. Само оцініня все признаване єст ріжным колективам і творцям за вклад в плеканя і розвиток народной культуры. В примірі нашого ансамблю оцініня такє єст доказом на утырваляня автентичной культуры етнічной меншыны.
Кольберґ на Королівскым Замку
Што значыт тото оцініня? Найліпше оддзеркалят то сам єй патрон – Оскар Кольберґ, польскій етноґраф і фольклориста, якій в ХІХ ст. сходил м.ін. лемківскы села, де записал великє чысло родимой культуры. Члены ансамблю Ластівочка можут быти горды – кєд же оцініня того рода єст вынятковым доказом на узнаня через капітулу досягнінь колективу і вартости його творчой працы загалом.
Нагорода ім. Кольберґа являт ся єдном з найважнійшых признаваных в Польщы за заслугы для народной культуры. Орґанізатором шторічных выборів єст Міністер Культуры і Нацийональной Спадковины. Конкурс і святочна ґаля реализуваны сут Нацийональным Інститутом Музикы і Танця во спілпрацы з Музейом Радомского Села в Радомі і його одділіньом – Музейом ім. Оскара Кольберґа в Пшысушы. Фундаторами нагорід сут МКіНС та Самоуряд Мазовєцкого Воєвідства.
То вкінци тіж найстарше того рода выріжніня, кєд же было встановлене в 1974 р. А не забывайме, што першыма лавреатами серед лемківскых творців культуры были представникы найстаршого поколіня лемківскых гудаків. В 1995 р. капітула доцінила капелю ЛАПіТ «Кычера» з Ліґниці. Ґрупу творили гудакы (м.ін. Михал Олеснєвич, Петро Гойняк, Семан Гопей, Михал Коляр), якы музикуваня зазнали іщы Дома – на Лемковині, а пак по 1947 р. грали на землях выгнаня, творячы весільны, народны капелі. Сам ансамбль Кычера оціненый был в 2019 р.
Серед інчых лавреатів нагороды звязаных з лемківском культуром спомянути мож на проф. Романа Райнфуса, др. Уршулю Яніцку-Кшывду, Етноґрафічный Музей ім. Северина Удзєлі в Кракові ци Оркєстру св. Миколая.
Як інформувал ведучый Кружка Стоваришыня Лемків в Пшемкові, Євген Габура, офіцийне переданя нагороды буде 12. липця/юлия о 14.00 год. на Королівскым Замку в Варшаві.
Три поколіня
Днешню Ластівочку творят три поколіня Лемків. Наймолодше складат ся на дітячый ансамбль Ластівчата, пак середуще і найстарше творит властивый колектив. Тоты три поколіня такой од двадцетьох двох років плекают рідну лемківску культуру, спераючы ся на тым, што переказали ім іх родиче і дідове – уродженці і жытелі Лемковины, якы в наслідстві акциі «Вісла» нашли ся в околицях понімецкого Пшемкова (нім. Primkenau).
Ансамбль был основаный в 2001 р. при Кружку Стоваришыня Лемків в Пшемкові. Початково ґрупа называла ся Кружок. Через вшыткы рокы свойой активности з камерального дітячо-молодіжного колективу Ластівочка выросла до єдного з найбарже ціненых лемківскых фольклорных ансамблів в Польщы і поза єй границями.
Як стоваришыньовый ансамбль, Ластівочка є шторічном «ґаздыньом» осінньой подіі – Стрічы Трьох Поколінь з Лемківском Культуром.
Уж перше была оцінена ріжныма престіжныма нагородами. В 2017 р. отримала цертифікат CIOFF. На ріжных фестівалях і концертах, в котрых брала дотепер участ, отримувала ріжны выріжніня – приміром на Загальнопольскым Фестівали Капель і Народных Співаків в Казімєжу і Загальнопольскым Співочым Фестівали «Земля і Пісня» в Шпротаві. До шумного доробку мож додати іщы «бронзовый топорец» з 45. Медженародного Фестівалю Фольклору Гірскых Земель в Закопаным.
По отриманю радістной інформациі о признаню Нагороды ім. Кольберґа в суботу, 20. мая 2023 р. ансамбль мал ґрупову фотоґрафічну сесию.