Списованя в Сербії вказало, же з державы одходять люди. І Русинів є менше

В четверь 27-го апріля 2023-го року сербскый Републіковый уряд про штатістіку публіковав першы резултаты списованя жытелів, яке в Сербії проходило в осени минувшого року. З резултатів мож видіти, же Сербія вылюднює ся.

Вшыткых жытелів Сербії было подля списованя у 2022-ім році 6 647 003. Іщі десять років тому то было 7 186 862 обывателів. Подобны чісла населіня як теперь мала Сербія в далекім 1945-ім році, коли офіціалны даны бісідують о 6 527 966 жытелях.

Іщі у 1981-ім році мала Сербія понад 9-міліонове населіня. Чісло жытелів знижує ся ся од 1991-го року, значіть од часів войны, контінуално.

З меншын найвекшы Мадяры

Ку майорітному народу – сербскому, приголосило ся в минувшім році 5 360 239 людей, десять років тому то іщі было 5 988 150 особ. Значіть, економічным выселенцьтвом потерпів і майорітный народ.

Ани меншыны на тім, самособов, не суть добрі. Найвекшов народностнов меншынов суть Мадяры, котрых ся приголосило 184 442, но у 2011-ім році їх іщі было 253 899. За нима слідують Боснякы, котрых є 153 801, і тоты собі парадоксно поліпшыли за десять років, бо в списованю з 2011-го року їх было 145 278.

Третьов найвекшов меншынов суть Ромове. Приоголосило ся їх 131 936, но з попереднім списованьом і они стратили, бо в році 2011 їх было іщі 147 604.

По Ромах слідують Албанці, ку котрым приголосило ся 61 687 особ. Їх было в році 2011 лем 5 809, але то зато, бо албаньска меншына втогды бойкотовала з політічных причін списованя.  В році 2002 їх было 61 647, зато мож конштатовати, же тота комуніта утримує собі свої чісла, а затля не страчать.

Росіяны значно наросли

Не поліпшыла собі ани україньска меншына. Іщі у 2011-ім році ся ку Українцям голосило 4 903 особ, минувшый рік уж лем 3 969 людей, значіть стратили коло 20 процент свого населіня за 11 років.

Но як уж было спомянуто, майже вшыткы меншыны єднако як і майорітный народ в списованю з минувшого року стратили. Вынятком є російска меншына. Тота у 2011-ім році раховала лем 3 247 особ, минувшый рік уж то было 10 486 людей, котры ся приголосили ку тій народности. Подля публікованых даных є їх найвеце у столиці – Белеграді, а пак у Войводині. І в столиці і у Войводині їх жыє майже єднако – коло 4 200 особ.

Русиньска комуніта знова менша

Неґатівный тренд запричіненый асімілаційов і выселенецьтвом вказав ся і при русиньскій народностній меншыні. В списованю з 2022-го року ся ку Русинам приголосило 11 483 особ.

Русинька комуніта контінуално зменшує ся уж десяткы років. В списованю з 2011-го року іщі раховала 14 246 особ. В порівнаню з минулорічныма резултатами так Русины стратили понад 19 процент населіня, 2 763 особ.

Найвеце особ ку русиньскій народностній меншыні подля публікованых резултатів приголосило ся в році 1961, коли їх было 25 658. Одвтогды было при каждім списованю все менше Русинів у Сербії, під 20 тісяч особ ся дістали в році 1981, коли їх было 19 757.

За публікованыма даныма русиньску комуніту творить в сербії 5 861 жен і 5 622 хлопів. Найвеце Русинів жыє в Општині (самосправна єдиніця) Кула коло 3,6 тісяч особ, пак слідує Општина Вербас із 2,8 тісяч Русинами. В столиці Автономной покраїны Войводина – Новім Саді, жыє понад 1 800 Русинів. Општина Жабель має дакус менше як 1000 Русинів, а Општина Шід понад 800 членів русиньской народностной меншыны.

Великы чісла неідентіфікованых

За „Югославянів“ в році 2022 приголосило ся 27 143 людей. І тота „народность“ стратила, в році 2011 їх было іщі 23 303, а в році 2002 докінця аж понад 80 тісяч.

Увагу треба звернути і на то, же у великого чісла людей ся не зістила народность. Свою народностну приналежность не хотіло декларовати 136 198 особ. Далшых 322 013 жытелів має подля даных „непознату“ народность. Тоты дві чісла так само могли пошкодити і народностным меншынам.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА